розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисників - ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3., засудженого ОСОБА_4 та його захисників - ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6 на вирок апеляційного суду Донецької області від 19 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Цим вироком

1987 року народження, громадянина України,

згідно ст.89 КК України (2341-14) такого, що не має судимості

засуджено за ч.2 п.п.7, 12 ст.115 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 14 років.

1983 року народження, громадянина України, не судимого

засуджено за ч.2 п.п.7, 12 ст.115 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 14 років.

Постановлено стягнути з засуджених на користь потерпілого ОСОБА_7 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 і ОСОБА_4 засуджені за те, що 10.07.2007 року близько 00 годин 20 хвилин після спільного вживання спиртних напоїв, знаходячись на території ринку "Лілея", що розташований по вул.Леніна, 24-а у м.Шахтарську Донецької області, після того як ОСОБА_1 перечепився через ОСОБА_7, який також перебував у стані алкогольного сп'яніння і сидів на асфальті біля торговельного павільйону, з хуліганських спонукань, за попередньою змовою між собою з метою позбавлення життя потерпілого, нанесли йому численні удари з великою силою ногами у голову і шию, після чого з місця вчинення злочину зникли, а ОСОБА_7 був доставлений до лікарні, де помер о 5 годині 11.07.2007 року. Смерть потерпілого настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася крововиливами під оболонки та шлуночки головного мозку та ускладнилася набряком головного мозку.

У касаційних скаргах ОСОБА_1, ОСОБА_4 та їхні захисники висловлюють незгоду з кваліфікацію дій засуджених і вважають, що вони мають бути кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України (2341-14) , посилаючись на відсутність хуліганського мотиву, умислу на позбавлення життя та попередньої змови. У зв'язку з цим вважають, що судом призначено надто суворе покарання. Засуджений ОСОБА_1, крім того, посилається на те, що суд безпідставно не задовольнив його клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Кривов'яза Я.I., який вважав, що вирок необхідно залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню, а вирок зміні з таких підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в умисному вбивстві з хуліганських мотивів за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_7 грунтується на доказах, що були досліджені під час судового слідства.

Так, хоча у судовому засіданні засуджені не взнали своєї вини за пред'явленим обвинувачення, однак не заперечували, що спільно наносили удари ногами по тулубу та голові ОСОБА_7 після того, як ОСОБА_1 перечепився через потерпілого, який сидів на тротуарі.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що бачив, як близько 00 годин 11.07.2007 року двоє чоловіків ногами били іншого чоловіка, який був дуже п'яним і впав на землю біля торгівельної палатки на ринку. Коли вони пішли, він побачив, що побитий чоловік знаходиться у тяжкому стані і викликав швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що в ніч з 10.07.2007 року на 11.07.2007 року, коли вона чергувала на станції швидкої медичної допомоги, надійшов виклик з ринку "Лілея". Після прибуття за викликом неподалік від входу до ринку було виявлено чоловіка, обличчя якого було ушкоджено внаслідок побиття.

Згідно з висновками судово-медичних експертиз, ОСОБА_7 було заподіяно численні тілесні ушкодження голови та інших частин тіла, які є тяжкими. Смерть його настала від закритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилася набряком головного мозку.

За таких обставин суд вірно прийшов до висновку про наявність у засуджених умислу на позбавлення життя потерпілого, їхні дії мали узгоджений характер, що свідчить про наявність попередньої змови на вчинення злочину. Причина, з якої засуджені розпочали побиття ОСОБА_7, свідчить про хуліганський мотив їхніх дій.

Таким чином, кваліфікація дій ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за п.п.7, 12 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) є правильною.

Покарання засудженим призначено згідно з вимогами ст.65 КК України (2341-14) , відповідає ступеню тяжкості злочину, даним про особи винних та всім обставинам справи. Підстав для його пом'якшення не убачається.

Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку, немає. Згідно з протоколом судового засідання клопотань про фіксацію судового процесу технічними засобами від учасників процесу не надходило.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

вирок апеляційного суду Донецької області від 19 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 залишити без зміни, а касаційні скарги засуджених та їхніх захисників - без задоволення.