Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Пивовара В.Ф.

суддів

Шевченко Т.В., Пошви Б.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1. за касаційною скаргою останнього на судові рішення у даній справі.

Вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13 лютого 2007 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця с. Березів Старосамбірського району Львівської області, в силу ст.89 КК України (2341-14) такого, що не має судимості,

засуджено:

- за ч.1 ст.187 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі;

- за ст.395 КК України (2341-14) на 6 місяців арешту, а на підставі ст.70 КК України (2341-14) остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів 4 роки позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винуватим у тому, що він 27 січня 2006 року, близько 21-ої години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в помешканні ОСОБА_2, що розташоване в АДРЕСА_1, з метою заволодіння майном останнього, напав на того, завдавав йому удари цеглиною по голові, душив за шию, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, а також заволодів його, вказаним у вироку, майном на загальну суму 830 грн.

Крім того, за вироком суду ОСОБА_1. засуджено за те, що він порушив правила адміністративного нагляду. В період часу з 19 по 27 січня 2006 року самовільно залишив постійне місце проживання в с. Городовичі Старосамбірського району Львівської області з метою ухилення від адміністративного нагляду, визначеного йому постановою Старосамбірського міськрайонного суду строком на 1 рік і продовженого постановою цього ж суду від 16 листопада 2006 року строком на 6 міс. На облік у Старосамбірський РВ УМВСУ у Львівській області не став, без поважних причин залишив згаданий населений пункт, а також не з'являвся для реєстрації у райвідділ міліції.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 7 серпня 2007 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

У касаційній скарзі, за її змістом, засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що справа щодо нього сфабрикована та розглянута з обвинувальним ухилом. Зазначає про неповноту в стадії досудового та судового слідства, істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, у тому числі його права на захист. Вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази його винності в інкримінованих злочинах, а висновки суду грунтуються на неналежних доказах. Стверджує, що розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_2 не вчиняв та тілесних ушкоджень не завдавав, забрав у нього майно взамін позичених тим у нього грошей. Посилається на те, що суд не дав йому можливості ознайомитись з матеріалами справи та протоколом судового засідання. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу провадженням закрити за недоведеністю його участі в інкримінованих йому злочинах.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні такої слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_2, а також в порушенні правил про адміністративний нагляд та кваліфікацію його дій за ч.1 ст.187 і ст.395 КК України (2341-14) відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події та грунтуються на зібраних у справі доказах. Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_2 та самого засудженого, показаннями вказаних у вироку свідків, даними протоколів слідчих дій, висновком судово-медичної експертизи та речовими доказами.

Суди як першої, так й апеляційної інстанції ретельно перевіряли доводи засудженого та його захисника, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі, про те, що ОСОБА_1 розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_2 не вчиняв та тілесних ушкоджень останньому не заподіював, а також не порушував правил про адміннагляд. Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, такими, що не відповідають матеріалам справи, колегія суддів знаходить обгрунтованими. Фактичні обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 намагається у такий спосіб уникнути відповідальності за скоєне.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1., в тому числі й тих, що стосуються права останнього на захист, судом касаційної інстанції не встановлено. В стадії досудового слідства і в суді захист інтересів ОСОБА_1. здійснював професійний захисник-адвокат ОСОБА_3 Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих доказах. А отже, мова про порушення права ОСОБА_1. на захист, про що йдеться у касаційній скарзі, не може йти.

З розписки (а.с.272) вбачається, що ОСОБА_1 на його прохання був ознайомлений з матеріалами кримінальної справи і протоколом судового засідання у повному обсязі, а тому доводи засудженого з цього приводу також є безпідставними.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) , підстав для зміни вироку у цій частині також немає.

Таким чином, перевіряючи справу в межах касаційної скарги, і не знаходячи, передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для призначення її до розгляду касаційним судом, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1. на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 7 серпня 2007 року відмовити.