Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого, судді

Редьки А.I.,

суддів

Лавренюка М.Ю., Заголдного В.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Київської області на вирок Тетіївського районного суду Київської області від 25 вересня 2007 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1народження,

судимого 18.08.2005 року за ч. 1 ст. 164 КК України (2341-14)

на 1 рік обмеження волі,

за ч. 2 ст. 164 КК України (2341-14) на три роки обмеження волі.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_1, будучи особою, раніше судимою за злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України (2341-14) , та зобов'язаною згідно з рішенням Тетіївського районного суду від 28 грудня 2006 року сплачувати аліменти на утримання своєї доньки ОСОБА_2 - 1993 року народження, злісно ухилявся від сплати аліментів, через що станом на 1 червня 2007 року утворилася заборгованість у сумі 1064 грн.

У касаційному поданні прокурор, не оскаржуючи висновків суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_1 та кваліфікації його дій, порушує питання про скасування вироку суду та направлення справи на додаткове розслідування через істотні порушення кримінально-процесуального закону. На думку прокурора, кримінальну справу щодо ОСОБА_1 порушено не уповноваженою на те особою, в порушення вимог ст.ст. 425, 430 КПК України (1001-05) .

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині, грунтуються на сукупності зібраних у справі та досліджених судом доказів і в касаційному поданні не оспорюються.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 164 КК України (2341-14) є правильною, що також не заперечується в касаційному поданні.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) , із урахуванням ступені тяжкості злочину, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 та кваліфікації його дій, не встановлено.

Твердження прокурора в касаційному поданні про істотні порушення кримінального закону при порушенні кримінальної справи, є безпідставними.

Те, що кримінально-процесуальним законом в статтях 425, 430 КПК України (1001-05) передбачено можливість здійснення провадження про злочин, передбачений ст. 164 КК України (2341-14) за протокольною формою досудової підготовки матеріалів, і в такому випадку кримінальну справу порушує прокурор на підставі складеного дізнавачем протоколу про обставини вчиненого злочину, не свідчить про допущення дізнавачем порушень кримінально-процесуального закону при порушенні кримінальної справи та розслідуванні її щодо ОСОБА_1, як про це зазначає прокурор у касаційному поданні.

Провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів є спрощенням процесуальної процедури встановлення обставин вчинення злочину на досудовому етапі кримінального судочинства. Тому порушення кримінальної справи органом дізнання, провадження досудового слідства слідчим органу внутрішніх справ з дотриманням загальних правил, передбачених Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) , збільшення у зв'язку з цим обсягу прав учасників процесу порівняно з обсягом прав, встановлених главою 35 КПК України (1001-05) , перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком та прийняття ним рішення про затвердження обвинувального висновку і направлення справи на розгляд суду не можуть вважатися порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) , немає.

Керуючись ч. 2 ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора щодо ОСОБА_1