розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 22 квітня 2008 року подання Генерального прокурора України О. Медведька про перегляд в порядку виключного провадження за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2004 року та ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 2 грудня 2004 року щодо ОСОБА_2,

встановила:

зазначеним вироком

IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця с. Благовещенка Куйбишевського району Запорізької області, жителя м. Пологи Запорізької області, в силу ст. 89 КК України (2341-14) не судимого,

- за ч. 4 ст. 152 КК України (2341-14) на 12 років позбавлення волі;

- за п.п.2, 10 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на 15 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він 26 вересня 2003 року на дорозі із м. Пологи в с. Пологи Пологівського району Запорізької області, неподалік дренажного каналу, який впадає у річку Конку, напав на ОСОБА_3, 1990 року народження, і, завдаючи їй численні удари руками, затягнув у безлюдне місце, де зірвав з неї одяг, згвалтував малолітню потерпілу, душив та кинув її у дренажний канал. Смерть непритомної ОСОБА_3 настала від асфіксії, викликаної утопленням.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 2 грудня 2004 року вирок щодоОСОБА_2 залишено без зміни.

У поданні Генерального прокурора України про перегляд судових рішень в порядку виключного провадження за нововиявленими обставинами порушується питання про скасування вироку Апеляційного суду Запорізької області та ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України з направленням справи до Генеральної прокуратури України на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора Брянцева В.Л. на обгрунтування подання, думку захисника ОСОБА_1. про обгрунтованість подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладенні у поданні, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, 6 грудня 2006 року прокурором відповідно до вимог ст. 400-8 КПК України (1001-05) було призначено розслідування нововиявлених обставин у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2О.

Підставами прийняття такого рішення стало те, що в ході розслідування іншої кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 за п.п. "е", "з" ст. 93; ч. 2 ст. 17, п.п. "ж", "з" ст. 93; ч.ч. 3,4 ст. 117; ч. 2 ст. 17, ч.ч. 2,4 ст. 117; ч.2 ст. 118; ч.ч. 1,". ст. 140 КК України (1960 (2001-05) року); п.п. 2, 9, !0, 13 ч.2 ст. 115; ч.2 ст. 15, п.п. 2, 10, 13 ч.2 ст. 115; ч.ч. 2, 3, 4 ст. 152; ч.ч. 2, 3, ст.153; ч.2 ст. 185; ч. 1 ст. 357 КК України (2341-14) цей обвинувачений звернувся з явками з повиною про вчинення ряду нападів на жінок, неповнолітніх та малолітніх дівчат на території АР Крим, Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей у період 1981-2005 років, в тому числі про вчинення ним на території Пологівського району семи нападів на дівчат з метою їх згвалтування та задоволення статевої пристрасті неприроднім способом.

Зокрема, він повідомив, що у вересні 2003 року біля містка через річку Конку в селі Пологи, побачивши дівчину віком близько 14 років, він наздогнав її, схопив ззаду руками за шию й затягнув в кущі на березі каналу. Там зірвав з неї одяг та згвалтував її. Після згвалтування тіло дівчини кинув у воду обличчям вниз. Пізніше за вчинення цього злочину заарештували ОСОБА_2, з братом якого він працював на ЗАТ "Мінерал".

У ході розслідування нововиявлених обставин ОСОБА_4 під час неодноразових допитів, у тому числі при відтворенні обстановки та обставин події, визнав свою причетність до скоєння цього злочину, повідомив про конкретні час, місце та обставини вчинення ним вбивства ОСОБА_3, поєднаного із її згвалтуванням.

Крім того, у ході розслідування нововиявлених обставин встановлено, що речові докази, зібрані під час досудового слідства по справі щодо ОСОБА_2 та використані для експертного дослідження, були вилучені з порушенням діючого кримінально-процесуального законодавства.

Так, як на один із доказів винуватості ОСОБА_2 органи досудового слідства і суд послалися на дані, що містилися у висновку експертизи, згідно з яким виявлені та вилучені на місці вчинення злочину волокна-накладення мали загальну групову належність з текстильними волокнами сірих брюк ОСОБА_2, а виявлені на зовнішній та внутрішній (в районі ширінки) поверхнях цих брюк засудженого волокна-накладення мали загальну групову належність з текстильними волокнами брюк ОСОБА_3

Однак допитані під час розслідування нововиявлених обставин свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були вказані понятими у протоколі виїмки зазначених брюк ОСОБА_2 від 29 вересня 2003 року (т.1 а.с. 72), категорично стверджували, що вони не брали участі у проведенні цієї слідчої дії (т.2 а.с. 130, 144).

Таким чином, доводи подання про істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону під час досудового слідства, є обгрунтованими.

Зазначені обставини відповідно до вимог ст. 400-5 КПК України (1001-05) є нововиявленими, оскільки не були відомі судам при винесенні судових рішень по справі за обвинуваченням ОСОБА_2 Ці обставини у разі їх підтвердження можуть свідчити про те, що злочини щодо потерплої ОСОБА_3 вчинено іншими особами, а тому вони потребують ретельної перевірки під час нового розслідування у сукупності із раніше зібраними доказами для встановлення винуватості конкретної особи у вчиненні злочинів щодо ОСОБА_3

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним скасувати за нововиявленими обставинами судові рішення щодо ОСОБА_2 з направленням справи на нове розслідування.

Також колегія суддів вважає необхідним обрати Каїрі запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 395 - 396, ч. 1 ст. 400-10 КПК України (1001-05) , колегія суддів

подання Генерального прокурора України, подане в порядку виключного провадження за нововиявленими обставинами, задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2004 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 2 грудня 2004 року щодо ОСОБА_2скасувати, а справу направити до Генеральної прокуратури України на нове розслідування.

Обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Філатов В.М. Таран Т.С. Глос Л.Ф.

Відповідно до вимог ч.4 і ч.5 ст.400-8 КПК України (1001-05) , закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор при наявності підстав для відновлення справи направляє її разом з матеріалами розслідування або вироком, що набрав законної сили, яким винуваті у зловживанні або фальсифікації доказів у справі вже засуджені, та своїм висновком відповідно прокуророві Автономної Республіки Крим, прокуророві області, прокуророві міст Києва чи Севастополя, військовому прокурору ( на правах прокурора області), який і вирішує питання про принесення подання до апеляційного суду.

Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області або прокурор міст Києва, Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) направляє Генеральному прокурору України, який вирішує питання про принесення подання до касаційного суду.

Цих вимог закону у даній справі не дотримано.

Так, в матеріалах відсутній висновок прокурора за результатами проведеного розслідування нововиявлених обставин, а питання про принесення подання до касаційного суду вирішено заступником Генерального прокурора України тоді, як вирішення цього питання законом віднесено до виключної компетенції Генерального прокурора України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що справу за поданням заступника Генерального прокурора України належить зняти з касаційного розгляду та направити Генеральному прокурору України для виконання вимог, передбачених ст.400-8 КПК України (1001-05) .