У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кармазіна Ю.М.,
суддів
Вус С.М. і Кліменко М.Р.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1на вирок Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2007 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянин України, такий, що
судимості не мав,
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України (2341-14) на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з дворічним іспитовим строком.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди і на користьОСОБА_3 12 890 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 550 грн. судових витрат і 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Постановою Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2007 року ОСОБА_1звільнено від відбування основного покарання на підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 (955-16) року.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 22 серпня 2005 року приблизно о 22-ій год. на 57 + 100 м. автодороги Чорноморське-Воїнка між селами Слов'янське і Стерегуще Роздольненського району Автономної Республіки Крим зупинив керований ним трактор ЮМЗ-6, який був у несправному стані, на правій смузі руху поблизу правого краю проїжджої частини, чим допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3а, 15.11, 15.14, 19.4, 9.9, 9.10, 9.11 Правил дорожнього руху та не забезпечив технічно справний стан і комплектність трактора, не виділив його на проїжджій частині і протягом 2,5-3 годин не вжив необхідних заходів, аби забрати транспортний засіб з проїжджої частини. Унаслідок цього автомобіль ВАЗ-21061під керуванням ОСОБА_3, який рухався у попутному напрямку і не маючи технічної можливості запобігти наїзду на трактор, допустив з ним зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирам автомобіля ВАЗ-21061 - ОСОБА_2 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, водію ОСОБА_3- середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати і справу направити на новий судовий розгляд, або їх змінити та зменшити розмір матеріальної і моральної шкоди. Стверджує, що його вина в створенні дорожньо-транспортної пригоди відсутня і посилається на неправильне встановлення фактичних обставин справи. Вказує на однобічність судового слідства.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується дослідженими і належно оціненими судом доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_3 показав, що 22 серпня 2005 року в вечірній час, керуючи автомобілем ВАЗ-21061 і наближаючись до повороту в с. Аврора, після роз'їзду із зустрічним автомобілем за 5 метрів по ходу руху побачив неясні контури трактора, встиг натиснути на гальма і в цей же момент сталось зіткнення. Крім того, потерпілий вказував, що удар прийшовся в ліве заднє колесо трактора, який стояв приблизно за 0.5 метрів від краю асфальту на проїжджій частині і аварійний знак, чи якийсь інший предмет, який попереджував би про небезпеку, виставлені не були.
Наведені показання потерпілого ОСОБА_3 об'єктивно узгоджуються з даними протоколу огляду місця події та схемою до нього, які були підписані ОСОБА_1 без будь-яких зауважень і згідно з якими зіткнення транспортних засобів сталось на проїжджій частині слідування автомобіля ВАЗ-21061 під керуванням ОСОБА_3 в 0,78 метрах від лінії розділення краю проїжджої частини (а.с. 10-12).
За даними висновку судово-автотехнічної експертизи водій ОСОБА_3 навіть при виконанні вимог п.12.3 і п.12.4 ПДР (стосовно обрання швидкості руху) не мав технічної можливості уникнути наїзд на трактор екстреним гальмуванням. Разом з тим, водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 1.5, 2.3а, 15.11, 15.14, 19.4, 9.9, 9.10, 9.11 ПДР (а.с. 59-61).
Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про те, що трактор стояв за межами проїжджої частини, спростовуються як вище наведеними доказами, так і показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7 і ОСОБА_8, з яких вбачається, що на автодорозі в напрямку с. Стерегуще кожний з них 22 серпня 2005 року на шляху руху бачив трактор, який стояв на проїжджій частині дороги без освітлювальних приладів, внаслідок чого вони застосовували маневр об'їзду трактора, виїжджаючи на зустрічну смугу.
Таким чином, дослідивши зібрані в справі докази, суд дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 порушень вимог п.п. 1.5, 2.3а, 15.11, 15.14, 19.4, 9.9, 9.10, 9.11 ПДР, які знаходились у прямому зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, та його доводи про те, що потерпілий Шевченко В. мав технічну можливість уникнути зіткнення, обгрунтовано визнав безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтвердились.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно, покарання йому призначено з врахуванням ст. 65 КК України (2341-14) .
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень при провадженні досудового слідства та судового розгляду, не виявлено.
Цивільний позов вирішено правильно і підстав для зменшення його розміру не вбачається.
Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.
Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів ухвалила:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
С у д д і:
Ю.М. Кармазін
С.М. Вус
М.Р. Кліменко