У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
Суду України у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Нікітіна Ю.I., Косарєва В.I.,
за участю прокурора Микитенка О.П.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 29 січня 2008 року щодо нього.
Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 11 вересня 2007 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України,
судимого 21.07.2003 р. за ч.1ст.194 КК України (2341-14)
до штрафу в розмірі 850 грн., 11.02.2004 р. за ч.3
ст. 186 КК України (2341-14) з застосуванням ст. 69 КК України (2341-14)
до позбавлення волі строком на 2 роки 8 місяців,
засуджено за ч.2 ст. 185 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком на 2 роки, за ч.1 ст. 296 КК України (2341-14) до обмеження волі строком на 2 роки, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і покладення певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України (2341-14) .
Вироком колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 29 січня 2008 року вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасовано і йому призначено покарання за ч.2 ст. 185 КК України (2341-14) у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч.1 ст. 296 КК України (2341-14) у виді обмеження волі строком на 2 роки і на підставі ч.1 ст. 70 КК України (2341-14) призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки без застосування ст.ст.75, 76 КК України (2341-14) .
Згідно з вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 29 червня 2007 року в магазині "Екстрім" в м. Нововолинську вчинив крадіжку майна потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 1450 грн. повторно.
Крім того, ОСОБА_1 визнаний винний у тому, що 2 липня 2007 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в барі "Чебуреки" в м. Нововолинську, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, оскільки ОСОБА_1 безпідставно приставав до громадян, розбив посуд і вчинив бійку, під час якої заподіяв потерпілому ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку апеляційного суду і призначення йому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. Свої доводи мотивує тим, що
апеляційний суд не врахував усі обставини, які пом'якшують покарання, і безпідставно скасував вирок місцевого суду у частині застосування до нього ст. 75 КК України (2341-14) .
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Микитенка О.П., який вважає вирок апеляційного суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає.
Обгрунтованість засудження ОСОБА_1, як і правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185 і ч.1 ст. 296 КК України (2341-14) , у касаційній скарзі не оспорюються.
Що стосується доводів скарги засудженого про суворість призначеного йому покарання, то вони не заслуговують на увагу.
Апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду, правильно зазначив, що призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України (2341-14) суперечить принципу справедливості покарання і не відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) , оскільки суд не врахував те, що протягом року після звільнення з місць позбавлення ОСОБА_1 вчинив два умисні злочини, один - у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, місцевий суд не врахував, що раніше ОСОБА_1 призначалося покарання у виді штрафу, а також за вчинення грабежу на підставі ст. 69 КК України (2341-14) призначалося більш м'яке покарання, ніж передбачалось законом.
За таких обставин обране апеляційним судом ОСОБА_1 покарання слід визнати необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,
у х в а л и л а:
касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 29 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
С у д д і:
Присяжнюк Т.I.
Нікітін Ю.I.
Косарєв В.I.