розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 22 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області Л. Лахтюка на судові рішення щодо ОСОБА_1,

встановила:

вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 4 жовтня 2007 року

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця та мешканця смт Новгородка Кіровоградської області, такого, що не має судимості, -

засуджено за ч. 1 ст. 310 КК України (2341-14) до обмеження волі на строк 1 рік.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та відповідно до вимог ст. 76 КК України (2341-14) на нього покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він навесні 2007 року на власній присадибній ділянці, що розташовувалася по АДРЕСА_1, посіяв та вирощував для використання в рибальстві кущі конопель у кількості 51 штуки.

У касаційному поданні прокурора порушується питання про скасування постановленого у справі вироку з направленням її на новий судовий розгляд. Свою вимогу прокурор обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 неправильно визначено покарання - він є особою пенсійного віку, тому покарання у вигляді обмеження волі йому не можна було призначати.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Вергізову Л.А., яка частково підтримала касаційне подання і вважала, що судове рішення щодо ОСОБА_1 має бути змінено - його необхідно звільнити від покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину та щодо кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 310 КК України (2341-14) є правильний і в касаційному поданні не заперечується.

Що стосується міри покарання, то вона обрана ОСОБА_1 з порушенням закону.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 КК України (2341-14) покарання у виді обмеження волі не може бути призначено, зокрема, особам, що досягли пенсійного віку.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 на час розгляду справи в суді виповнилося 60 років, тобто він вже досяг пенсійного віку, що унеможливлювало призначення покарання у виді обмеження волі. Отже, призначаючи покарання, суд допустив порушення кримінального закону, що є підставою для зміни вироку, постановленого щодо цього засудженого. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 судом першої інстанції було звільнено від відбування покарання з випробуванням, а в даному випадку ніяке інше покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 310 КК України (2341-14) , призначено бути не може, то він підлягає звільненню від покарання за вчинений злочин.

Доводи прокурора про необхідність скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки прийняття рішення про звільнення засудженого від покарання не погіршує його становища, що дає можливість ухвалити його судом касаційної інстанції.

Тому касаційне подання має бути задоволено частково.

Керуючись ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити частково.

Вирок Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 4 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити - звільнити його від покарання.