розглянула в судовому засіданні 17 квітня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Вінницької області на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 7 грудня 2006 року.

Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 серпня 2006 року, яким

IНФОРМАЦIЯ_1,

такого, що не має судимості,

за ч. 5 ст. 191 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права займати керівні посади на 3 роки з конфіскацією майна;

за ч. 2 ст. 364 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки;

за ч. 2 ст. 366 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно ОСОБА_1. призначено 9 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки з конфіскацією майна.

IНФОРМАЦIЯ_2,

такого, що не має судимості,

за ч. 5 ст. 191 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки з конфіскацією майна;

за ч. 2 ст. 366 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців з позбавленням права займати керівні посади строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно ОСОБА_2. призначено 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки з конфіскацією майна.

Постановлено стягнути:

солідарно з ОСОБА_1. та ОСОБА_3. на користь ВОВУМГБ "Облводгосп" 336 770 грн.;

зі ОСОБА_2 на користь ВОВУМГБ "Облводгосп" 52 277 грн..

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 7 грудня 2006 року вирок змінено: дії ОСОБА_2 з ч. 5 ст. 191 КК України (2341-14) перекваліфіковано на ч. 2 ст. 364 КК України (2341-14) із застосуванням ч. 2 ст. 28 КК України (2341-14) та призначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки, за ч. 2 ст. 366 КК України (2341-14) він вважається засудженим із застосуванням ч. 2 ст. 28 КК України (2341-14) 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) ОСОБА_2. остаточно призначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_2 від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки.

Вирок в частині засудження ОСОБА_1. за ч. 5 ст. 191 КК України (2341-14) скасовано, а провадження у справі закрито за недоведеністю його вини. ОСОБА_1вважається засудженим за ч. 2 ст. 364 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки; за ч. 2 ст. 366 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 2 роки. На підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно призначено ОСОБА_1. 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1. від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки.

Постановлено стягнути солідарно:

з ОСОБА_1. та ОСОБА_3. на користь ВОВУМГБ "Облводгосп" 169 962,92 грн.;

з ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. на користь ВОВУМГБ "Облводгосп" 52 277 грн..

Цим же вироком засуджено і ОСОБА_3., вирок щодо якого у касаційному порядку не оскаржується.

17.09.1997 року Вінницьким обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству (ВОВУМВГ) "Облводгосп" укладено договір з ПП "Оптиміст", згідно з яким ВОВУМВГ "Облводгосп" виступив як Забудовник та доручив ПП "Оптиміст" побудувати другу чергу 184-квартирного будинку АДРЕСА_1у м. Вінниці. В подальшому, в зв'язку з відсутністю фінансування з боку ВОВУМВГ "Облводгосп", згідно з додатковою угодою від 10.09.1999 року, де була визначена собівартість 1 м-2 житла в розмірі 980 грн., всі функції Замовника (Забудовника) були передані МПП "Оптиміст". В рахунок витрат, понесених ВОВУМВГ "Облводгосп" під час будівництва першої черги будинку, які мали відношення до будівництва другої черги будинку, МПП "Оптиміст" передало ВОВУМВГ "Облводгосп" три квартири в будинку АДРЕСА_1у м. Вінниці.

Однак ОСОБА_3, займаючи посаду начальника ВОВУМВГ "Облводгосп", зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, уклав договори з ОСОБА_5, ОСОБА_4про дольову участь по будівництву житла по заниженій вартості - з розрахунку 600 грн. за 1 м-2 та надав розпорядження заступнику начальника ВОВУМВГ "Облводгосп" ОСОБА_1про укладення договору купівлі-продажу квартири в будинку № АДРЕСА_1по заниженій вартості з ОСОБА_6.

Від Станіславської, ОСОБА_4та ОСОБА_6 за квартири, які вони мали отримати згідно з договорами про дольову участь в будинку АДРЕСА_1грошові кошти чи інші матеріальні цінності на розрахунковий рахунок ВОВУМВГ "Облводгосп" не поступили. Не дивлячись на це, заступник начальника ВОВУМВГ "Облводгосп" ОСОБА_1, з відома ОСОБА_3, надав у виконавчий комітет Вінницької міської ради довідки, що вказані громадяни розрахувалися за квартири в будинку АДРЕСА_1 у м. Вінниці, в повному обсязі, що стало підставою для оформлення права власності на вказані квартири.

Крім того, ОСОБА_3, завідомо знаючи, що за аналогічних обставин ОСОБА_2та ОСОБА_3 не розрахувалися за квартири, надав розпорядження своєму заступнику ОСОБА_1про оформлення договорів купівлі-продажу цих квартир на вказаних громадян, а той, знаючи, що вказані особи не розрахувалися, надав приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7недостовірні довідки про те, що вказані громадяни сплатили повну вартість, що стало підставою оформлення права власності на ці квартири.

Крім того, ОСОБА_1 на виконання договору про дольову участь у спорудженні 184-квартирного житлового будинку по вул. Острозького, в своєму робочому кабінеті отримав від ОСОБА_4гроші в розмірі 25950 грн. для придбання ліфта, від ОСОБА_6. гроші в сумі 10900 грн., які через касу ВОВУМВГ "Облводгосп" не оприбуткував, а привласнив та використав на власні потреби.

ОСОБА_2, займаючи посаду начальника Вінницького управління меліоративних систем, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння квартирою № АДРЕСА_2, вступив у попередню змову з ОСОБА_1, який був уповноважений розпоряджатися розподілом квартир, отриманих від МПП "Оптиміст". В подальшому ОСОБА_1, з метою нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири на ОСОБА_2а, завідомо знаючи, що той не розрахувався за вказану квартиру, надав приватному нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7завідомо неправдиву довідку про те, що ОСОБА_2сплатив повну вартість квартири.

У касаційному поданні порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідподністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів. На думку автора подання, апеляційний суд призначив ОСОБА_1та ОСОБА_2у занадто м'яке покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, засуджених ОСОБА_2а та ОСОБА_1, які заперечували проти подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд визнав доведеною винність ОСОБА_2а та ОСОБА_1 у вчинених злочинах, яка грунтується на допустимих і достатніх доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні і такі висновки суду у поданні не оспорюються.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_2а за ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України (2341-14) , ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України (2341-14) також не оспорюється у поданні.

Призначаючи покарання ОСОБА_2у та ОСОБА_1, апеляційний суд в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про особи засуджених, які раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, позитивно характеризуються як по місцю роботи, так і по місцю проживання, хворіють. Крім того, рішення щодо надання квартири ОСОБА_6 приймав не особисто ОСОБА_1, а спільно адміністрація і профком "Облводгоспу", а ОСОБА_4, ОСОБА_5і ОСОБА_2своїми матеріалами брали участь у спорудженні вказаного будинку. За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку про застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2а ст. 75 КК України (2341-14) та звільнив їх від відбування покарання з випробуванням. Призначене покарання ОСОБА_1та ОСОБА_2у є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів. Підстав вважати, що покарання є занадто м'яким і внаслідок цього несправедливим не вбачається.