розглянувши в судовому засіданні 17 квітня 2008 року у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, представника потерпілих ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 2 березня 2007 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а:

Вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 29 грудня 2006 року засуджені:

1979 року народження,

раніше судимий, -

за ст. 355 ч. 2 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 289 КК України (2341-14) на 5 років 6 місяців позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 283 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів призначено 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Відповідно до ст. 71 КК України (2341-14) до цього покарання приєднано частково невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно до відбування призначено 8 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки;

1977 року народження,

раніше не судимий, -

за ч. 2 ст. 355 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 289 КК України (2341-14) на 5 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Засуджені визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

15 лютого 2006 року близько 20 години у с. Тернава Старосамбірського району Львівської області ОСОБА_6, керуючи належним йому на праві власності автомобілем "Опель-Омега", при обгоні автомобіля ВАЗ-2105, яким керував ОСОБА_5, перебуваючи в нетверезому стані, не вибрав достатнього інтервалу та пошкодив своїм автомобілем лівий бік автомобіля ВАЗ, після чого не зупинився і продовжив рух.

У с. Поляна ОСОБА_5 наздогнав автомобіль "Опель-Омега", обігнав його і перекрив своїм автомобілем смугу руху автомобіля, яким керував ОСОБА_6 позбавивши останнього можливості рухатися у вибраному напрямку.

Коли ОСОБА_6 зупинив свій автомобіль, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3, який також перебував у нетверезому стані, підбігли до автомобіля "Опель-Омега", силоміць витягнули ОСОБА_6 з салону автомобіля, ОСОБА_5 також забрав ключі з замка запалювання даного автомобіля і разом з ОСОБА_3 почали вимагати у ОСОБА_6 негайного відшкодування ОСОБА_5 завданих збитків - затрат на ремонт автомобіля ВАЗ в сумі 80-100-150 грн. При цьому ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 удар головою в обличчя, а також він і ОСОБА_5 нанесли йому удари кулаками рук та ногами в різні ділянки тіла, внаслідок чого заподіяли ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я.

Після цього ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 силоміць посадили ОСОБА_6 в салон автомобіля ВАЗ, де згодом ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 ключі від замка запалювання автомобіля ОСОБА_6 і ОСОБА_3, незважаючи на заперечення ОСОБА_6, незаконно заволодів його автомобілем "Опель-Омега", вартістю 18 403 грн. і поїхав у м. Хирів Старосамбірського району.

Біля магазину "Агро" у м. Хирів ОСОБА_3 всупереч волі ОСОБА_6 передав ключі від автомобіля "Опель Омега" ОСОБА_5 і той незаконно заволодівши автомобілем, поїхав до Хирівської гімназії за своєю дружиною.

Повернувшись ОСОБА_5 передав ключі від автомобіля "Опель-Омега" ОСОБА_3 і той застосувавши силу до ОСОБА_6, посадив його на заднє сидіння, а сам, всупереч волі потерпілого, сів за кермо і поїхав у напрямку с. Тернава Старосамбірського району.

Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, близько 22 год. 40 хв., керуючи автомобілем "Опель-Омега", рухаючись автодорогою Стрий-Нижанковичі у напрямку с. Добромиль, у с. Тернава Старосамбірського району ОСОБА_3 перевищив швидкість і на повороті перед мостом через річку Ясінка не справився з керуванням автомобілем, виїхав на ліве узбіччя, де автомобіль злетів у яр, пролетів у повітрі 19 метрів і впав у річку Ясінка на дах кузова.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 2 березня 2007 року вирок змінено: в частині засудження ОСОБА_3 і ОСОБА_5 за ст. 289 ч. 2 КК України (2341-14) скасований і кримінальна справа в цій частині закрита за відсутністю в їх діях складу злочину.

За сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 355 ч. 2, 286 ч. 2 КК України (2341-14) , із застосуванням ст. 71 КК України (2341-14) ОСОБА_3 вважається засудженим на 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

ОСОБА_5 вважається засудженим за ст. 355 ч. 2 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України (2341-14) з іспитовим строком 2 роки.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 покликається на необгрунтованість засудження ОСОБА_3 за ст. 355 ч. 2 КК України (2341-14) , оскільки він не вчиняв жодних дій, направлених на примушування потерпілого до виконання цивільно-правових зобов'язань.

Просить в цій частині скасувати судові рішення, а справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину.

В частині засудження ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 2 КК України (2341-14) захисник просить вирок змінити і пом'якшити покарання до 4-х років позбавлення волі.

Представник потерпілих - ОСОБА_2 покликається на необгрунтоване виправдання ОСОБА_3 і ОСОБА_5 за ст. 289 ч. 2 КК України (2341-14) апеляційним судом, яке суперечить змісту закону, що вплинуло водночас на безпідставне пом'якшення покарання і, зокрема, ОСОБА_5, котрий у зв'язку з цим звільнений з-під варти. Просить скасувати ухвалу апеляційного суду і залишити в силі рішення місцевого суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілих - ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню частково, касаційна скарга представника потерпілих - ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 398 КПК України (1001-05) підставою для скасування вироку чи ухвали серед іншого є неправильне застосування кримінального закону. У відповідності з п. 3 ст. 371 КПК України (1001-05) неправильним застосуванням закону є неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

За змістом ст. 289 КК України (2341-14) незаконне заволодіння транспортним засобом може вчинятися з будь-якою метою або мотивом і незалежно від наміру обернути транспортний засіб на свою користь.

Даний злочин вважається закінченим з моменту руху транспортного засобу.

Місцевий суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обгрунтованого висновку, що ОСОБА_5 і ОСОБА_3 за попередньою змовою, із застосуванням насильства протиправно вилучили у ОСОБА_6 автомобіль і обидва ним користувалися.

За змістом ухвали, апеляційний суд погодився з фактичними обставинами справи, визнав, що ОСОБА_3 і ОСОБА_5 протиправно користувалися автомобілем ОСОБА_6, однак безпідставно виправдав засуджених за ч. 2 ст. 289 КК України (2341-14) , мотивуючи це тим, що такими діями вони примушували потерпілого виконати цивільно-правові зобов'язання і "... не мали мету заволодіти ним і обернути на свою користь", що суперечить змісту закону і є його неправильним тлумаченням.

Крім того, апеляційний суд допустився суперечностей у своїх висновках щодо підстав виправдання ОСОБА_3 і ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 289 КК України (2341-14) , зазначивши в ухвалі, що ОСОБА_3 і ОСОБА_5 користувалися автомобілем ОСОБА_6 за його згодою, що не відповідає наявним у справі доказам.

Неправильне застосування закону потягло безпідставне пом'якшення покарання засудженим і, зокрема, ОСОБА_5, про що обгрунтовано йдеться у скарзі.

За наведених обставин ухвала апеляційного суду є незаконною і підлягає скасуванню.

При новому апеляційному розгляді належить перевірити і доводи скарги захисника ОСОБА_4.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_2 задовольнити, касаційну скаргу захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 2 березня 2007 року щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.