розглянула в судовому засіданні у м. Києві 17 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції на вирок Тисменицького районного суду Iвано-Франківської області від 18 червня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 11 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1.

Цим вироком ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця с. Старий Лисець Тисменицького району Iвано-Франківської області,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначеного вироком Тисменицького районного суду від 4 травня 2005 року остаточно ОСОБА_1 визначено 10 років позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 11 вересня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 31 липня 2004 року приблизно о 2 годині на вулиці Шевченка в с. Старий Лисець Тисменицького району Iвано-Франківської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки з ОСОБА_2 намагався вдарити останнього, але ОСОБА_2, щоб уникнути побиття почав втікати від нього до будинку ОСОБА_3 за НОМЕР_1 на цій же вулиці. ОСОБА_1, наздогнавши ОСОБА_2 біля сходів цього будинку з метою заподіяння смерті умисно завдав потерпілому удари рукам і ногами в різні частини тіла, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_2 на місці помер.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, ставить питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання особі засудженого і тяжкості вчиненого ним злочину внаслідок м'якості. Також посилається на істотне порушенням вимог кримінально-процесуального закону, не мотивуючи при цьому в чому воно полягало. Крім того зазначає, що апеляційний суд не дав відповіді на всі доводи поданих апеляцій.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні касаційного подання необхідно відмовити.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій у касаційному поданні не оспорюється і підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.

Доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання особі засудженого та тяжкості вчиненого ним злочину внаслідок м'якості є необгрунтованими.

Так, суд призначаючи ОСОБА_1 покарання, врахував дані про особу засудженого: те, що він раніше не засуджувався, частково визнав свою вину, позитивно характеризується, на утриманні має неповнолітню дитину, а також обставини, які обтяжують покарання.

За таких обставин призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Колегія суддів знаходить рішення апеляційного суду законним, обгрунтованим та належним чином мотивованим.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування або зміни постановлених у справі судових рішень, не виявлено.

Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) , немає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, у справі щодо ОСОБА_1 відмовити.