Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючої

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Школярова В.Ф. і Кармазіна Ю.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою законного представника ОСОБА_2 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2006 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянин України, такий, що судився:

20.03.2006 р. за ст. 186 ч. 2 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі та звільнений на підставі

ст. 104 КК України (2341-14) від відбування покарання

з випробуванням з іспитовим строком на два роки,

засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на чотири роки шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України (2341-14) до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і ОСОБА_1 за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна.

Також даним вироком засуджено ОСОБА_3 і ОСОБА_4, судові рішення щодо яких в касаційному порядку не оскаржено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 94 грн. 15 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 08 вересня 2006 року приблизно о 13-ій год. поблизу будинку № 26 по вул. Більшовицькій у м. Дніпропетровську за попередньою змовою зОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили розбійний напад на неповнолітнього ОСОБА_5., 1993 року народження, та застосовуючи до нього насильство і погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, заволоділи мобільним телефоном "Нокія 6230 I" вартістю 1400 грн., заподіявши ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі законний представник ОСОБА_2. просить судові рішення щодо ОСОБА_1 змінити і пом'якшити покарання. Вважає, що дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14) кваліфіковані неправильно, посилаючись на відсутність у нього умислу на вчинення розбою. Вказує на порушення при провадженні досудового слідства права ОСОБА_1 на захист і застосування до нього незаконних методів, а також на суворість призначеного ОСОБА_1 покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.

Доводи в касаційній скарзі законного представника ОСОБА_2про те, що ОСОБА_1 не мав умислу на вчинення розбою, є необгрунтованими.

Iз показань ОСОБА_1 на досудовому слідстві та в суді вбачається, що для заволодіння чужим майном він і ОСОБА_3. купили у виді револьвера і пістолета запальнички, запропонували ОСОБА_4. разом з ними забрати у будь-кого мобільний телефон, на що той погодився. 08 вересня 2006 року вони зустріли незнайомого хлопчика, яким був ОСОБА_5, і під вигаданим приводом, що той начебто "ображав" брата ОСОБА_1, останній вдарив його кулаком в обличчя. Після цього ОСОБА_1 і ОСОБА_3. демонстрували потерпілому пістолет і револьвер - запальнички та погрожували, що будуть стріляти, і їх погрози ОСОБА_5 сприймав як реальні. Потім ОСОБА_1 завдав ОСОБА_5 удар кулаком у голову та груди, а ОСОБА_3. наніс йому удар рукояткою пістолета - запальнички у голову, після чого потерпілий був змушений віддати їм мобільний телефон.

Аналогічні показання про обставини, за яких був вчинений розбійний напад на ОСОБА_5. за попередньою змовою з ОСОБА_1, давали засуджені ОСОБА_3. та ОСОБА_4.

При проведенні відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1 підтвердив свої показання і на місці події докладно розповів про вчинення даного злочину.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину підтверджується також показаннями потерпілого ОСОБА_5., узгоджується з даними, що містяться в протоколах пред'явлення осіб для впізнання, обшуку, під час якого за місцем проживання ОСОБА_1 була виявлена запальничка у виді пістолета-револьвера, даними висновку судово-медичної експертизи про наявність у ОСОБА_5. легких тілесних ушкоджень, іншими дослідженими судом доказами.

Перевіркою матеріалів справи не виявлено об'єктивних даних, які б свідчили про застосування до ОСОБА_1 незаконних методів досудового слідства.

Посилання законного представника ОСОБА_2про неправильне визначення матеріальної шкоди, а саме вартості мобільного телефону "Нокія 6230 I" спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_5., даними документів на мобільний телефон, які долучені до матеріалів справи.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.

Обираючи ОСОБА_1 покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України (2341-14) і врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який наданого йому судом випробувального строку за раніше вчинений злочин успішно не пройшов і знову вчинив злочин, а також обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі й ті, на які вказує законний представник у касаційній скарзі.

Призначене ОСОБА_1 за сукупністю вироків покарання є фактично мінімальним, а тому підстав для його пом'якшення не вбачається.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не виявлено.

Як вбачається з матеріалів справи, допити ОСОБА_1 як підозрюваного та обвинуваченого, проведення інших слідчих дій, ознайомлення його з матеріалами справи після закінчення досудового слідства проводились за участю захисника, а також був допущений до участі в справі законний представник.

Тому твердження законного представника ОСОБА_2про порушення при провадженні досудового слідства права ОСОБА_1 на захист є безпідставними.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддівухвалила:

у задоволенні касаційної скарги законного представника ОСОБА_2 відмовити.