розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 15 " квітня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Черкаської області на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1..

Вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 27 червня 2007 року

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянин України, працюючий вантажником,

судимий 1 березня 2004 року за ст.ст.289 ч.2, 185 ч.3 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,

був засуджений за ст.309 ч.1 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України (2341-14) до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком у вигляді 4 років позбавлення волі і остаточно ОСОБА_1. визначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18 вересня 2007 року вирок Маньківського районного суду від 27 червня 2007 року щодо ОСОБА_1. скасовано. На підставі ч.4 ст.309 КК України (2341-14) звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.309 КК України (2341-14) і провадження у справі закрито.

ОСОБА_1. обвинувачувався втому, що він 6 серпня 2006 року у с.Молодецьке Маньківського району незаконно придбав макову солому вагою 138 г, яку переносив і зберігав без мети збуту до 8 серпня 2006 року.

Суд апеляційної інстанції звільнив ОСОБА_1. від кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що він добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов курс лікування від наркоманії у Смілянській благодійно-реабілітаційній організації "Відродження" з 30 жовтня 2006 року по 18 квітня 2007 року, і крім того - у Черкаській обласній психіатричній лікарні №1 у м.Сміла з 20 грудня 2006 року по 11 січня 2007 року та з 21 по 29 січня 2007 року, що підтверджено відповідним документами, а будь-яких даних про те, що ОСОБА_1. звернувся до лікувального закладу з метою ухилитися від кримінальної відповідальності, немає.

У касаційному поданні прокурор стверджує, що ОСОБА_1. пройшов не повний курс лікування у психіатричній лікарні, а благодійна організація "Відродження" не є лікувальним закладом, а отже звернення ОСОБА_1. до Черкаської обласної психіатричної лікарні №1 було вимушеним та мало на меті ухилення від кримінальної відповідальності, тому прокурор просить скасувати ухвалу і направити справу на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

У ході часткового судового слідства суд апеляційної інстанції дослідив документи, які підтверджують, що ОСОБА_1. дійсно перебував на диспансерному обліку у нарколога з діагнозом "синдром залежності від опіатів, епізодичне вживання", з 30 жовтня 2006 року перебував у реабілітаційному центрі Смілянської благодійно-реабілітаційної організації "Відродження", проте після розвитку абстиненції та погіршення стану добровільно звернувся до Черкаської обласної психіатричної лікарні №1, де пройшов добровільне лікування від наркотичної залежності, у результаті якого настало покращення і ОСОБА_1. дозволено повернутися до реабілітаційного центру, де він і знаходився до 18 квітня 2007 року. Прокурор, яка брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, погодилася з можливістю закриття кримінальної справи на цій підставі.

Доводи касаційного подання про те, що звернення ОСОБА_1. до Черкаської обласної психіатричної лікарні №1 було вимушеним та мало на меті ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки благодійна організація "Відродження" не є лікувальним закладом, а ОСОБА_1. пройшов не повний курс лікування у психіатричній лікарні, не є логічними. Крім того, згідно зі статутом, що доданий до касаційного подання, одним із основних напрямків благодійної діяльності організації "Відродження" є сприяння розвитку охорони здоров'я, пропагування здорового способу життя, участь у наданні медичної допомоги населенню тощо. А відповідно до частини 4 ст.309 КК України (2341-14) , звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті, особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії.

Отже, порушень кримінального закону при постановленні оскаржуваного судового рішення не виявлено, а вказівки на конкретний кримінально-процесуальний закон, який би був істотно порушений судом апеляційної інстанції, у поданні прокурора не зазначено.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для внесення кримінальної справи щодо ОСОБА_1. у касаційний розгляд із метою скасування ухвали суду відносно нього з мотивів, зазначених у касаційному поданні.