Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 15 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора Рекеди Д.Ю., який брав участь у розгляді справи в суді 1-ої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_1,

вироком Київського районного суду міста Одеси від 19 лютого 2007 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця міста Одеси, раніше судимого: 1) 1 квітня 2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 2) 30 жовтня 2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, звільненого 21 квітня 2006 року умовно-достроково на 5 місяців 8 днів, -

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням відповідно до вимог ст. 76 КК України на нього обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він 11 листопада 2006 року близько 17-ої години, перебуваючи в помешканні ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 та скориставшись тим, що ця потерпіла спала, таємно викрав її майно - телевізор вартістю 1969 гривень.

У касаційному поданні прокурора порушується питання про скасування постановлених у справі судових рішень з направленням її на новий судовий розгляд. Свою вимогу він обґрунтовує тим, що судом ОСОБА_1 призначено занадто м'яке покарання, без достатнього врахування даних про його особу, усіх обставин справи, того, що цей засуджений на шлях виправлення не став, вчинив злочин повторно. Також судом належним чином не вмотивоване рішення про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Кравченко Є.С., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185 КК України у поданні по суті не заперечуються.

Що стосується доводів касаційного подання щодо покарання, обраного засудженому, то вони є обґрунтованими.

Як убачається із матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 раніше двічі засуджувався за крадіжки чужого майна, відбував покарання в місцях позбавлення волі, за останнім вироком був звільнений від відбування покарання умовно-достроково, а потім через нетривалий час учинив новий аналогічний корисливий злочин, що може свідчити про те, що цей засуджений не став на шлях виправлення. Цим обставинам судами першої та апеляційної інстанції оцінки не дано.

Київський районний суд міста Одеси, звільняючи ОСОБА_1 від покарання з випробуванням, взагалі не аргументував свого рішення і не навів даних про те, чому він вважає, що засуджений може бути виправлений без відбування покарання.

Тому колегія суддів вважає, що в даному випадку судом першої інстанції було допущено такі порушення закону, які істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі та на які не звернув уваги апеляційний суд. Наведені порушення відповідно до вимог ст. 398 КПК України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень з направленням справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, про що правильно зазначено в касаційному поданні. Якщо під час нового судового розгляду буде підтверджено винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, рішення про призначене йому за вироком від 19 лютого 2007 року покарання із звільненням від відбування з випробуванням слід вважати невиправдано м'яким.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити.

Вирок Київського районного суду міста Одеси від 19 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити до того ж місцевого суду на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.