Ухвала
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.
суддів
Заголдного В.В. і Жука В.Г.
за участю прокурора
Матюшевої О.В.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 червня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_1. і захисника - адвоката ОСОБА_2. на вирок Вінницького
районного суду Вінницької області від 27 червня 2006 року, яким
засуджено
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_1,
неодноразово судимого, останнього разу -
11 квітня 2005 року за ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років
позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільненого від відбування покарання
з випробуванням на два роки,
за ч. 3 ст. 189 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на шість років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його
власністю.
Постановлено призначене ОСОБА_3. вироком Білоцерківського
міськрайонного суду від 11 квітня 2005 року покарання виконувати
самостійно,
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_2,
немаючого судимості,
за ч. 3 ст. 189 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його
власністю.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3. і ОСОБА_1. на
користь ОСОБА_4 377 грн. на відшкодування матеріальної і 5.000
грн. моральної шкоди,
установила:
Суд визнав ОСОБА_3. винуватим у тому, що він 6 грудня 2002
року за попередньою змовою з ОСОБА_1 та іншими особами викликали
ОСОБА_4. з дому, що по АДРЕСА_1, автомобілем "ВАЗ-2108" д/нНОМЕР_1
відвезли його за місто і, вимагаючи 1000 доларів США, погрожували
розправою, побили руками, молотком, дерев'яною битою і ключкою.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26 жовтня
2006 року вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. просить скасувати
вирок і ухвалу щодо нього, а справу - закрити. Твердить, що до
злочину він не причетний.
Захисник - адвокат ОСОБА_2 у касаційній скарзі з доповненням
до неї ставить питання про скасування вироку й ухвали щодо
ОСОБА_3. і ОСОБА_1. та закриття справи за недоведеністю їхньої
вини. Твердить, що всі докази у справі сфальсифіковані. Звертає
увагу, що суд безпідставно кваліфікував дії засуджених за ознакою
"вимагання, що завдало майнової шкоди у великих розмірах",
оскільки будь-якої реальної матеріальної шкоди потерпілому не було
заподіяно. Вважає суворими призначені покарання засудженим.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора,
яка просила частково задовольнити касаційні скарги,
перекваліфікувати злочинні дії IНФОРМАЦIЯ_3 з ч. 3 на ч. 2 ст. 189
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а в решті - залишити судові рішення без
зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги
підлягають частковому задоволенню.
Винуватість ОСОБА_3. і ОСОБА_1 у вчиненні злочину за
обставин, наведених у вироку, підтверджується показаннями
потерпілого про те, що саме брати IНФОРМАЦIЯ_3 вивезли його за
місто, там били і вимагали 1000 дол. США. Вважати, що потерпілий
обмовляв засуджених чи був упереджений щодо них, у суду підстав не
було, оскільки показання потерпілого підтвердили свідки, на яких
послався суд у вироку.
Що ж стосується кваліфікації дії засуджених, то з цим
рішенням суду погодитись не можна. За змістом закону правовим
критерієм визначення великого розміру майнової шкоди є завдані
потерпілому реальні збитки на суму від двохсот п'ятдесяти і більше
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (див. Примітка до ст.
185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
).
Даних про те, що засуджені вимагали у потерпілого гроші і при
цьому вони заподіяли йому реальні збитки, у матеріалах справи
немає і таких даних судовими інстанціями не встановлено. У такому
разі зазначені дії засуджених за своїми ознаками утворюють склад
злочину, передбаченого не ч. 3 ст. 189 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а
частиною другою цього закону - вимагання, вчинене за попередньою
змовою групою осіб.
Призначене покарання обом ОСОБА_1 відповідає положенням ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Судом ураховано обтяжуючі і всі
пом'якшуючі покарання обставини, особи засуджених. Тому колегія
суддів не вбачає підстав для зміни покарань винуватим у бік їх
пом'якшення, незважаючи на зазначену перекваліфікацію їхніх дій.
Будь-яких даних про упередженість органів досудового слідства
чи суду або порушення ними норм КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, як про це
стверджується в скаргах, не виявлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1. і захисника - адвоката
ОСОБА_2. задовольнити частково.
Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 27
червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області
від 26 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_1 ОСОБА_3. змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_3. і ОСОБА_1. з ч. 3 на ч. 2 ст. 189
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і призначити за цим законом ОСОБА_3. -
шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є
його власністю, а ОСОБА_1. - п'ять років позбавлення волі з
конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
У решті судові рішення залишити без зміни.
Судді:
Заголдний В.В. Редька А.I. Жук В.Г.