У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Синявського О.Г.,
суддів за участю прокурора
Кліменко М.Р. і Гриціва М.I., Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 травня 2007 року
кримінальну справу за касаційним поданням та змінами до нього
заступника прокурора Харківської області на вирок Золочівського
районного суду Харківської області від 25 липня 2006 року щодо
ОСОБА_1.
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше не судимого,
- за ч.1 ст.369 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки обмеження
волі.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
його звільнено від
відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1
рік.
ОСОБА_1. засуджено за те, що він 20.03.2006 року в кабінеті
№18 Золочівського РВ ГУМВС дав 300 грн. хабара начальнику ВКР
Золочівського РВ ГУ МВС майору міліції ОСОБА_2 для вирішення
питання про не порушення кримінальної справи за фактом незаконного
зберігання наркотичних засобів без мети збуту відносно своєї
матері ОСОБА_3.
У апеляційному порядку справа не розглядалась.
У касаційному поданні заступник прокурора Харківської області
стверджує, що як досудовим слідством, так і судом було порушено
право ОСОБА_1. на захист, оскільки за висновками
судово-психіатричної експертизи він виявляє ознаки легкої
розумової відсталості, синдром залежності від алкоголю, що
потребувало призначення йому захисника.
У змінах до касаційного подання прокурор також вказує, що
органами досудового слідства і судом було неправильно
кваліфіковано дії ОСОБА_1. як закінчений злочин - давання хабара,
оскільки за матеріалами справи цей хабар ОСОБА_2 не був прийнятий,
а тому дії ОСОБА_1. підлягали кваліфікації як замах на цей злочин,
тобто за ст. 15 і ч. 1 ст. 369 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
З огляду на викладене, прокурор порушує питання про
скасування вироку щодо ОСОБА_1. з направленням справи на нове
розслідування.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
прокурора на часткове підтримання касаційного подання, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в касаційному
поданні зі змінами до нього, колегія суддів вважає, що воно
підлягає задоволенню частково з таких підстав.
ОСОБА_1 обвинувачувався і засуджений за те, що 20.03.2006
року в кабінеті №18 Золочівського РВ ГУМВС дав 300 грн. хабара
майору міліції ОСОБА_2 Ці його дії кваліфіковані за ч.1 ст.369 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Разом з тим, дії ОСОБА_1. неправильно кваліфіковано за ч.1
ст.369 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як закінчений злочин.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.10 Постанови
Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про
хабарництво" №5 ( v0005700-02 ) (v0005700-02)
від 26.04.2002 року злочини,
передбачені статтями 368, 369 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, вважаються
закінченими з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину
хабара. У випадках, коли вона відмовилася прийняти запропоновані
гроші, дії того, хто намагався дати хабар, належить кваліфікувати
як замах на його давання.
З матеріалів справи і доказів, які досліджувалися судом у
порядку ч.3 ст.299 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, убачається, що ОСОБА_1
запропонував ОСОБА_2 хабар у розмірі 300 грн. і попросив, щоб той
не порушував кримінальну справу щодо його матері ОСОБА_3 Про це
ОСОБА_2 повідомив своєму керівництву, яке вирішило задокументувати
дачу хабара. Після цього, перебуваючи в кабінеті № 18
Золочівського РВ ГУ МВС, ОСОБА_1 повторив ОСОБА_2 своє прохання,
а гроші в сумі 300 грн. у конверті поклав на стіл. В цей час в
кабінет зайшли працівники міліції та прокуратури і затримали
ОСОБА_1..
Тобто, службова особа відмовилася прийняти запропонований
хабар.
За таких фактичних обставин дії ОСОБА_1. належало
кваліфікувати за ст.15 і ч.1 ст.369 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як
замах на давання хабара, а тому вирок суду підлягає зміні з
перекваліфікацією дій засудженого з ч.1 ст.369 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на ст.15 і ч.1 ст.369 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
При призначенні ОСОБА_1 покарання колегія суддів ураховує
тяжкість вчиненого злочину, його стадію, дані про особу
засудженого.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які тягнуть скасування судових рішень, по справі не встановлено.
Твердження прокурора про те, що органами досудового слідства
та судом було порушено право ОСОБА_1. на захист, безпідставні.
Згідно з висновком судово-психіатричної стаціонарної
експертизи від 14.06.2006 року ОСОБА_1 виявляє ознаки легкої
розумової відсталості, синдром залежності від алкоголю, але за
своїм психічним станом міг відповідати за свої дії та керувати
ними, застосування примусових заходів медичного характеру не
потребує.
За характером показань ОСОБА_1., його поведінкою як під час
вчинення злочину, так і під час проведення досудового слідства і
судового розгляду справи не вбачається підстав вважати, що він має
психічні вади, які перешкоджали йому реалізовувати своє право на
захист.
На досудовому слідстві ОСОБА_1 неодноразово роз'яснювалось
його право мати захисника, і він, перебуваючи на підписці про
невиїзд, не був обмежений в цьому.
При розгляді справи в суді ОСОБА_1 добровільно заявив
клопотання, в якому відмовився від захисника і взяв захист своїх
інтересів на себе. Дане клопотання було задоволено судом
правомірно.
Посилання прокурора на необхідність лікування ОСОБА_1. у
психіатричному закладі, спростовуються матеріалами справи, за
якими ОСОБА_1 потребував не лікування, а проведення стаціонарної
судово-психіатричної експертизи, яка і була проведена у червні
2006 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що право ОСОБА_1.
на захист порушено не було, а тому касаційне подання в частині
скасування вироку щодо ОСОБА_1. у зв'язку з порушенням його права
на захист задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Харківської області
задовольнити частково.
Вирок Золочівського районного суду Харківської області від 25
липня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити: перекваліфікувати його дії з
ч.1 ст.369 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ст.15 і ч.1 ст.369 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
та призначити за цим законом покарання у виді
обмеження волі строком на 2 роки, а на підставі ст.75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
звільнити від відбування покарання з випробуванням та
іспитовим строком на 1 рік.
Судді:
Синявський О.Г. Кліменко М.Р. Гриців М.I.