У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Паневіна В.О. і Кармазіна Ю.М.
за участю прокурора
Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 травня 2007 року
кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора
Кіровоградської області на постанову Новоархангельського районного
суду Кіровоградської області від 23 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1
Цією постановою кримінальну справу щодо
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянина України, несудимого,
за обвинуваченням за ч. 1 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
закрито в зв'язку з декриміналізацією скоєного злочину.
У апеляційному порядку справа не переглядалась.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому,
що 21 березня 2004 року близько 11-ої год., знаходячись у жилому
будинку ОСОБА_2, що в АДРЕСА_1, таємно викрав належне йому майно
на загальну суму 499 грн. 50 коп.
У касаційному поданні прокурором ставиться питання про
скасування постанови щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону та направлення справи на новий
судовий розгляд. Вважає, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_1 від
кримінальної відповідальності і закрив справу у зв'язку з
декриміналізацією, не врахувавши, що згідно Рішення
Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року зворотна сила
дії закону в часі на цей випадок не поширюється.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав
касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне
подання підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України від 22.05.2003
року "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
для
кваліфікації злочинів або адміністративних правопорушень сума
неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової
соціальної пільги, визначеної п. 6.1.1 пункту 6.1 ст. 6 цього
Закону для відповідного року з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22
Закону.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у
крадіжці майна ОСОБА_2 на загальну суму 499 грн 50 коп., вчинену
21 березня 2004 року.
Виходячи з положень Закону України від 22.05.2003 року "Про
податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
, з 01.01.2004 року по
31.12.2004 р. податкова соціальна пільга становила 61 грн 50 коп.,
а отже крадіжка чужого майна вважалась дрібною, якщо вартість
викраденого не перевищувала 184 грн 50 коп.
Суд, постановляючи рішення про закриття кримінальної справи
щодо ОСОБА_1 у зв'язку з декриміналізацією скоєного злочину,
припустився помилки і не взяв до уваги вищенаведені вимоги закону.
Своє рішення суд обгрунтував тим, що з урахуванням встановленої з
1 січня 2006 року мінімальної заробітної плати податкова соціальна
пільга становила 175 грн, а тому, виходячи з принципу зворотної
дії закону, що пом'якшує покарання, вчинене ОСОБА_1 діяння не
мало б бути кримінально караним.
Однак таке рішення, на думку колегії суддів, є помилковим,
оскільки відповідно Рішення Конституційного Суду України від
19.04.2000 року (про зворотну дію кримінального закону в часі)
зміна мінімального розміру заробітної плати відповідним
нормативно-правовим актом не тягне за собою зміни диспозиції норми
кримінального закону, зміст якої визначається із застосуванням
такого розміру, тобто не тягне за собою зміни кваліфікуючих ознак
злочину і не має зворотної дії в часі.
Таким чином, суд неправильно застосував кримінальний закон, а
тому постанову щодо ОСОБА_1 необхідно скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської
області задовольнити.
Постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської
області від 23 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі
суду.
Судді:
С.М. Міщенко В.О. Паневін Ю.М. Кармазін