У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого - судді

     Мороза М.А.,

     суддів

     Верещак В.М., Пошви Б.М.

     розглянула в судовому засіданні 3 травня 2007 року в м. Києві
кримінальну справу за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на  постанову
Володимир-Волинського міського  суду  Волинської  області  від  11
листопада 2005 року, якою

     відмовлено в порушенні кримінальної справи за ч. 1 ст. 125 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на підставі п.  4  ч.  1  ст.  6  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
         та п. "г" ст. 1, п. "г" ст.  12  Закону  України  "Про
амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31 травня 2005 року щодо

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     не судимого.

     Ухвалою апеляційного суду Волинської  області  від  24  січня
2006 року постанова суду залишена без зміни.

     Згідно  з  постановою  ОСОБА_1  обвинувачувався  за   скаргою
приватного обвинувачення ОСОБА_2 у злочині, передбаченому ч. 1 ст.
125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , за  умисне  спричинення  останньому  7
травня 2005 року легких тілесних ушкоджень.

     При попередньому розгляді справи було відмовлено в  порушенні
кримінальної справи щодо ОСОБА_1. на підставі акту амністії.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить постановлені  щодо  нього
судові рішення скасувати, а  справу  направити  на  новий  судовий
розгляд, посилаючись на те, що з рішенням  застосування  до  нього
акту амністії він не згоден.

     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали кримінальної справи  та  обговоривши  доводи
касаційної  скарги,  колегія  суддів  вважає,   що   підстав   для
призначення  справи  до   розгляду   в   касаційному   порядку   з
повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
немає.

     Відповідно до п.  4  ч.  1  ст.  6  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
кримінальну справу  не  може  бути  порушено,  а  порушена  справа
підлягає  закриттю  внаслідок  акту  амністії,  якщо  він   усуває
застосування покарання за вчинене діяння.

     Як установлено у справі ОСОБА_1  вчинив  дії,  за  які  Закон
України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31 травня 2005 року  усуває
застосування покарання. Обвинувачувався  він  у  злочині,  який  є
невеликої тяжкості, на момент вчинення якого  ОСОБА_1  виповнилося
55 років, а тому він підпадає під дію п. " г " ст. 1, п. " г " ст.
12 вказаного Закону.

     З матеріалів справи вбачається, що  ОСОБА_1  було  роз'яснено 
його права  і  наслідки  застосування  щодо  нього  амністії.  Сам
ОСОБА_1  не  заперечував  проти  застосування  щодо   нього   акту
амністії, про що свідчить  його власноручна заява (а.с. 13).

     Порушень  кримінально-процесуального  законодавства,  які   б
ставили під сумнів правильність висновків суду, немає.

     Таким чином  постановлені  щодо  ОСОБА_1.  судові  рішення  є
законними і обгрунтованими.

     Підстав для призначення  справи  до  розгляду  у  касаційному
порядку немає.

     Керуючись ст.  ст.   394  -  396   КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
колегія суддів

     у х в а л и л а :

     у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1. відмовити.

     С у д д і :

     Мороз М.А.  Верещак В.М.  Пошва Б.М.