У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Верещак В.М.,
     суддів
     Пошви Б.М., Мороза М.А.,
     розглянувши в судовому засіданні в м.  Києві  3  травня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок Ренійського районного суду Одеської області від 13 травня
2005 року,
 
                      в с т а н о в и л а :
     Зазначеним вироком засуджений:
     ОСОБА_1, 1962 року народження раніше судимий,-
     - за ч. 1 ст. 310 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1  рік  обмеження
волі;
     - за ч. 2 ст. 309 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки  шість
місяців позбавлення волі;
     - за  ч.  2  ст.  185  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2   роки
позбавлення волі;
     - за ч. 2 ст. 357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік  6  місяців
позбавлення волі.
     - за ч. 3 ст. 187 КК Україна на 7 років  позбавлення  волі  з
конфіскацією майна.
     На  підставі  ст.  70  КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
           остаточно
призначено ОСОБА_1  до  відбування  7  років  позбавлення  волі  з
конфіскацією майна.
     ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він  у  квітні  2004  року
придбав у невстановленої  особи  в  м.  Одесі  на  ринку  "Привоз"
насіння конопель, яке посадив на городі за місцем свого проживання
по АДРЕСА_1. 11 серпня  2004  року  під  час  обшуку  працівниками
міліції за вказаною адресою було виявлено 73 куща конопель.
     На початку серпня 2004  року  ОСОБА_1  .  зрізав  верхівки  з
конопель кущів, які росли у нього на городі та залишив їх сушитися
на  горищі  свого  будинку  для  власного   подальшого   вживання.
11.08.2004  року,  під  час  обшуку,  працівниками  міліції   було
виявлено 108 верхівок від кущів конопель.
     20 вересня 2004року близько 22 години ОСОБА_1, перебуваючи на
АДРЕСА_2 викрав велосипед потерпілого ОСОБА_2, вартістю 266 грн.
     20.09.2004  року  близько  22   години,   після   заволодіння
велосипедом ОСОБА_2 ОСОБА_1 виявив  на  багажнику  папку,  у  якій
перебували суднові документи на теплохід  "Московський  -  9"  які
ОСОБА_1 привласнив. Надалі намагався продати зазначені  документи,
як нібито  знайдені,  за  винагороду  IНФОРМАЦIЯ_1ОСОБА_3,  однак,
через острах викриття, спалив їх, чим спричинив  порушення  роботи
портового флоту порту Рені.
     25.09.2004 року, близько 2  години,  ОСОБА_1  за  попередньою
змовою з невстановленою особою, маючи  при  собі  металевий  макет
пістолета, схожий  на  оригінал  вогнепальної  зброї,  у  АДРЕСА_3
вчинив розбійний напад на господарку будинку потерпілу ОСОБА_4  та
її гостю  ОСОБА_5  При  цьому  ОСОБА_1  та  інша  особа  заподіяли
потерпілим легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою розлад
здоров'я і заволоділи двома козами, які належали  ОСОБА_4 вагою 40
кг. і 25 кг. на загальну суму 780 грн.
     Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2005
року вирок залишений без зміни
     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення
у частині його засудження за ч. 3 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         та
ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         скасувати, а  справу  закрити,
оскільки вважає, що  сума  викраденого  ним  у  ОСОБА_2  майна  не
достатня, для складу  злочину,  а  розбійного  нападу  не  вчиняв,
потерпіла обмовила його, так як   страждає  на  психічні  розлади,
судом також не було перевірено його алібі за цим епізодом.
     Заслухавши  доповідь  судді,  перевіривши  матеріали  справи,
доводи  касаційної  скарги,  колегія  суддів   вважає,   що   вона
задоволенню не підлягає.
     Висновок суду про  доведеність  винності  ОСОБА_1  у  вчинені
злочинів,  в  яких  він  визнаний  винним,  відповідає   фактичним
обставинам справи, грунтується на сукупності  зібраних  по  справі
доказів, яким була дана належна оцінка.
     Так  потерпіла ОСОБА_4 показала, що в ніч із 24 на 25 вересня
2004 року до неї додому  прийшов  ОСОБА_1  і  ще  один  незнайомий
чоловік. ОСОБА_1, якого вона відразу впізнала, наніс їй удар рукою
в  сонячне  сплетення  та  пістолетом  у  голову.  Погрожуючи   їй
вбивством, вони стали вимагати віддати їй кіз. Потім вони вивели з
двору двох кіз.
     Потерпіла ОСОБА_5 показала, що в ту ніч вона ночувала у тітки
ОСОБА_6. Коли вона прокинулася, двоє чоловіків були вже в кімнаті.
Її  вдарили  у  голову  пістолетом,  тітку  ОСОБА_6   також   били
пістолетом. Їм пригрозили, щоб до ранку ніхто з будинку на  вулицю
не виходив, а то  вони  уб'ють  їх.  Коли  чоловіки  пішли,  тітка
сказала їй, що вони забрали кіз. Голос  ОСОБА_1  їй  знайомий.  Це
голос одного з нападників.
     Суд обгрунтовано визнав показання потерпілих  достовірними  і
поклав їх в основу вироку,  так  як  вони  узгоджуються  з  іншими
зібраними доказами.
     Зокрема з показаннями свідка ОСОБА_7,  співмешканки  ОСОБА_1,
про те, що однієї ночі ОСОБА_1 приніс  додому  голову  козляти  та
м'ясо. У них дома був макет пістолета, який приніс ОСОБА_1  влітку
2004 р.
     За  даними  висновків  судово-медичних  експертиз  потерпілим
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були заподіяні  легкі  тілесні  ушкодження  без
розладу здоров'я.
     Безпідставними є і доводи засудженого про те, що в його  діях
по епізоду викрадення велосипеду у ОСОБА_2 немає складу злочину.
     Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.
     Міра покарання призначена йому з урахуванням вимог ст. 65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Підстав для призначення  справи  до  касаційного  розгляду  з
обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , немає.
     Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
     У Х В А Л И Л А :
     Касаційну   скаргу   засудженого   ОСОБА_1    залишити    без
задоволення.
                              Судді:
     Верещак В.М.  Пошва Б.М.  Мороз М.А.