У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Верещак В.М.,

     суддів

     Пошви Б.М., Мороза М.А.,

     розглянувши в судовому засіданні в м.  Києві  3  травня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1  в
інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Жовтневого  районного  суду
м. Луганська від 26 листопада 2004 року,

                      в с т а н о в и л а :

     Зазначеним вироком засуджений:

     ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1, раніше несудимий,

     - за ст. 289 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки позбавлення волі;

     - за ст. 289 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки 6  місяців  позбавлення  волі,
без конфіскації майна;

     На підставі ст. 70 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          остаточно  до
відбування призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

     ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 17 вересня 2003  року,
перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, близько 21  години  15
хвилин викрав автомобіль ВАЗ  -  2106  вартістю  7598  гривень  75
копійок, який належав потерпілому ОСОБА_3, чим заподіяв йому шкоду
на зазначену суму.

     Крім того, 3 листопада 2003 року близько 18 години 30  хвилин
ОСОБА_2 викрав автомобіль ВАЗ-21011, що належав ОСОБА_4., вартістю
4172 грн.

     Повторно, 19 листопада 2003 року, близько 19 годині, ОСОБА_2,
перебуваючи в стані алкогольного  сп'яніння,  незаконно  заволодів
автомобілем ВАЗ-21063, що належав ОСОБА_4.

     Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 26 листопада
2005 року вирок залишений без зміни

     У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1. в інтересах засудженого
ОСОБА_2 просить судові рішення щодо  нього  змінити  -  пом'якшити
йому покарання, врахувавши при цьому  стан  його  здоров'я,  повне
відшкодування заподіяннях злочинами збитків, вчинення  злочинів  у
неповнолітньому віці та клопотання потерпілих про обрання  ОСОБА_2
більш м'якого покарання.

     Заслухавши  доповідь  судді,  перевіривши  матеріали  справи,
доводи  касаційної  скарги,  колегія  суддів   вважає,   що   вона
задоволенню не підлягає.

     Висновок суду про  доведеність  винності  ОСОБА_2  у  вчинені
злочинів,  в  яких  він  визнаний  винним,  відповідає   фактичним
обставинам справи, грунтується на сукупності  зібраних  по  справі
доказів, яким була дана належна  оцінка,  його  дії  кваліфіковані
правильно, що у скарзі не оспорюється.

     Призначаючи  покарання  ОСОБА_2,  суд  урахував   не   тільки
характер  та  ступінь  суспільної  небезпечності  вчиненого,  а  й
пом'якшуючі покарання обставини, у тому  числі  і  ті,  на  які  є
посилання у касаційній скарзі, з урахуванням чого  призначив  йому
покарання із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Підстав для подальшого пом'якшення ОСОБА_2. покарання  немає,
як і немає підстав до призначення справи до касаційного розгляду з
обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        .

     Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

     У Х В А Л И Л А :

     Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1  в  інтересах  засудженого
ОСОБА_2 залишити без задоволення.

                              Судді:

     Верещак В.М.  Пошва Б.М  Мороз М.А.