У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Селівона О.Ф.
суддів
Шевченко Т.В., Пивовара В.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на судові рішення щодо нього.
Вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 7
червня 2005 року
ОСОБА_1
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Ленінського
районного суду м.Чернівці за ст.356 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
сплати штрафу у розмірі 850 грн.
засуджено за ч.1 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі;
за ч.2 ст.190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі;
за ч.2 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки 6 місяців
позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 призначено 5 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування шкоди на
користь потерпілого ОСОБА_2 3340 грн., на користь потерпілої
ОСОБА_3 2075 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 13 вересня
2005 року вирок залишений без зміни.
ОСОБА_1 засуджений за те, що він, будучи раніше судимим,
протягом червня-липня 2004 року вчинив ряд умисних корисливих
злочинів:
12.06.2004 року близько 3 год., ОСОБА_1, перебуваючи у стані
алкогольного сп'яніння, знаходячись у барі "Сьоме небо",
розташованому на пл.Театральній у м.Чернівцях, увійшов у довіру
ОСОБА_2 та попросив мобільний телефон, щоб подзвонити, хоча
насправді не збирався його повертати. Після цього, шляхом обману і
зловживаючи довірою потерпілого, заволодів зазначеним телефоном зі
стартовим пакетом загальною вартістю 1150 грн.
12.06.2004 року близько 4 год., ОСОБА_1, перебуваючи у стані
алкогольного сп'яніння, знаходячись на АДРЕСА_1, умисно напав на
ОСОБА_2 і, застосувавши фізичне насильство, заволодів майном і
грошима потерпілого на загальну суму 2190 грн., а також
посвідченням водія, техпаспортом на автомобіль "Форд-Мондео" та
іншими особистими документами, які зберігалися у портмоне. При
цьому заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження з короткочасним
розладом здоров'я.
31.07.2004 року близько 6 год. 30 хв., перебуваючи у
АДРЕСА_2, таємно викрав гроші та майно ОСОБА_3 на загальну суму
2075 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи
доведеності вини та правильності кваліфікації його дій за ч.2
ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, просить скасувати судові рішення у
частині його засудження за ч.1 ст.187 та ч.2 ст.190 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
з направленням справи на нове розслідування.
Посилається на необгрунтованість його засудження за обома
епізодами щодо потерпілого ОСОБА_2, на порушення вимог
кримінально-процесуального закону, неповноту та однобічність
досудового і судового слідства, фальсифікацію доказів. Вважає, що
апеляційним судом справу розглянуто поверхово.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги
та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів
вважає, що у її задоволенні слід відмовити з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів щодо потерпілого ОСОБА_2 за викладених у вироку обставин,
грунтується на доказах, зібраних по справі та ретельно досліджених
судом. Так, винність засудженого підтверджується показаннями
потерпілого ОСОБА_2 про обставини, за яких ОСОБА_1 заволодів його
майном шляхом шахрайства та вчинив розбійний напад на нього,
протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, в ході якого
потерпілий впізнав серед пред'явлених фотознімків особу, яка
вчинили проти нього злочини, протоколами відтворення обстановки та
обставин події, під час яких потерпілий вказав місце та детально
пояснив про спосіб заволодіння його майном, протоколами очних
ставок між ОСОБА_1 з потерпілим ОСОБА_2 та зі свідком ОСОБА_4,
висновками судово-медичної та додаткової судово-медичної
експертизи про характер і локалізацію тілесних ушкоджень,
виявлених у потерпілого ОСОБА_2, протоколами відтворення
обстановки та обставин події за участю свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання, в ході яких
свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вказали на засудженого ОСОБА_1 як на
особу, яка вчинила розбійний напад на потерпілого ОСОБА_2.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі зібрані по
справі докази, дав їм належну оцінку і обгрунтовано дійшов
висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
інкримінованих йому злочинів. Дії засудженого правильно
кваліфіковані за ч.1 ст.187, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Міра покарання призначена відповідно до вимог ст.65
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
З ухвали суду апеляційної інстанції видно, що при перевірці
апеляції засудженого ОСОБА_1 суд ретельно перевірив доводи,
наведені в його апеляції і, не знайшовши підстав для задоволення,
зазначив мотиви її відхилення. Зміст ухвали суду апеляційної
інстанції відповідає вимогам ст.377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону
органами досудового слідства чи судом, які б тягли безумовне
скасування судових рішень по справі, не встановлено.
Таким чином при перевірці справи не виявлено передбачених
ст.398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для призначення справи до
розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених ст.384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1
С у д д і :
Селівон О.Ф. Шевченко Т.В. Пивовар В.Ф.