У Х В А Л А
 
                              IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
          Колегія суддів палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
 
     головуючого
     - Присяжнюк Т.I.
     суддів
     - Таран Т.С., Філатова В.М.
 
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві   24  квітня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
та захисника ОСОБА_2 в інтересах потерпілих ОСОБА_3 і  ОСОБА_4  на
вирок Франківського районного суду м.Львова від  26  грудня   2005
року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 28 березня
2006 року.
 
     Цим вироком
     ОСОБА_1,  IНФОРМАЦIЯ_1, судимий  26.04.01р.  за  ст.229-6  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік позбавлення волі,- 
     засуджений за ст.115 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  12  років
позбавлення волі, за ст.309 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки 6
місяців позбавлення волі.
     На  підставі  ст.70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання  більш  суворим
визначено остаточне покарання -12 років позбавлення волі.
     Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих ОСОБА_4
та ОСОБА_3 3495 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 100000
грн. на відшкодування моральної шкоди. 
     Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від  28  березня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.
     ОСОБА_1 засуджено за те, що він 15 квітня 2003 року,  близько
11  год.,  на  вул.Городоцькиій  у  м.Львові,   у   невстановленої
слідством  особи  незаконно  придбав  ацетильований  опій,  що   є
наркотичним засобом, вага якого у  перерахунку  на  суху  речовину
становить 0,17 грама, незаконно зберігав його без  мети  збуту  до
його затримання працівниками міліції.
     11 грудня 2003 року, ОСОБА_1,  перебуваючи  на  стаціонарному
лікуванні  у  лікарні  позалегеневого  туберкульозу  у   АДРЕСА_1,
незаконно придбав та зберігав без мети збуту наркотичні  засоби  -
ацетильований опій, вага якого  в  перерахунку  на  суху  речовину
становить 0,23 г., та суміш  тютюну  з  марихуаною,  вага  якої  в
перерахунку на суху речовину становить 0,21 г.
     Цього ж дня ОСОБА_1, в палаті № 3 цієї ж лікарні, перебуваючи
у стані наркотичного сп'яніння, вчинив умисне вбивство потерпілого
ОСОБА_5, шляхом  нанесення  численних  ударів  деталями  металевої
гантелі по голові, заподіявши йому тілесні ушкодження,  небезпечні
для життя в момент заподіяння, від яких потерпілий помер на місці.
     У  касаційній  скарзі  засуджений  ОСОБА_1,  не   заперечуючи
доведеність винуватості та кваліфікації його дій за ст.309 ч.2  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , не наводячи жодних доводів  та  не  висуваючи
прохань, зазначає, що не вчиняв  вбивство  ОСОБА_5,  за  яке  його
засуджено.
     У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2,  яка  діє  в  інтересах
потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилається на те, що по справі  не
встановлено дійсних вбивць потерпілого ОСОБА_5, а  також  допущена
суттєва неповнота досудового  слідства  та  грубі  порушення  норм
кримінально-процесуального законодавства. З  цих  підстав  просить
судові рішення щодо ОСОБА_1  скасувати,  а  справу  направити  для
додаткового розслідування.
     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційних
скарг, колегія суддів вважає, що підстав для їх задоволення немає.
     Відповідно  до  вимог  ст.398  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,   у
касаційному порядку можуть  бути  скасовані  або  змінені  вироки,
ухвали та  постанови  місцевих  судів  лише  з  підстав  істотного
порушення   кримінально-процесуального    закону,    неправильного
застосування кримінального  закону,  невідповідністю  призначеного
покарання тяжкості злочину та особі засудженого,  а  в  зв'язку  з
однобічністю, неповнотою дізнання, досудового чи судового слідства
або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним
обставинам справи, може бути скасованим  лише  вирок  апеляційного
суду, постановлений ним як судом першої інстанції.
     У касаційній скарзі адвоката ОСОБА_2 поставлено  питання  про
скасування вироку суду щодо ОСОБА_1 в  зв'язку  з  однобічністю  і
неповнотою  досудового  та  судового   слідства,   невідповідністю
висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам  справи,
істотним порушенням кримінально-процесуального закону.
     Оскільки, в касаційному порядку не  можуть  бути  переглянуті
судові рішення місцевих судів з підстав однобічності  і  неповноти
досудового та судового слідства, невідповідності  висновків  суду,
викладених у  вироку,  фактичним  обставинам  справи,  то  колегія
суддів виходить з тих фактичних обставин,  які  були  встановленні
судом, враховуючи при цьому, що викладенні у вироку висновки  суду
щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 та правильності  кваліфікації
його дій грунтуються на доказах, зібраних в установленому  законом
порядку, належно досліджених та оцінених судом. Будь-яких порушень
норм кримінально-процесуального закону при  збиранні,  поданні  та
дослідженні доказів не виявлено, не вказано на такі порушення і  в
касаційних скаргах засудженого і захисника.
     Посилання  адвоката  ОСОБА_2  на   істотні   порушення   норм
кримінально-процесуального закону  під  час  досудового  слідства,
зокрема, вимог ст.217 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , яке полягає в тому,
що висновок експертизи №3809/03 від 21.01.2004 р. було долучено до
матеріалів справи лише за їх клопотанням в ході судового слідства,
є безпідставними. Нормами  кримінально-процесуального  закону,  що
регулюють судовий розгляд справ,  передбачено  можливість  подання
доказів в ході судового слідства,  суд  та  учасники  процесу  при
цьому не обмеженні в можливостях їх дослідження та оцінки  нарівні
з доказами, здобутими та долученими до матеріалів справи  під  час
досудового слідства і жодні з цих доказів не  мають  переваги  над
іншими. Тому це не може бути підставою для скасування вироку  суду
та направлення справи на додаткове розслідування.
     Колегія   суддів   вважає,   що   норми   кримінального    та
кримінально-процесуального  закону  при  розслідувані  і  розгляді
справи судами першої та апеляційної інстанції  порушено  не  було,
доводи,  які  наведенні  у  касаційних  скаргах   засудженого   та
потерпілих, були предметом розгляду судів  першої  та  апеляційної
інстанцій і визнані необгрунтованими. Покарання засудженому обрано
також у відповідності до вимог  ст.65  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          з
врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів,  даних  про  особу
засудженого, обставин,  що  пом'якшують  та  обтяжують  покарання.
Тобто, підстав для зміни або скасування постановлених щодо ОСОБА_1
судових рішень, передбачених ст.398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
           -  не
має.
     Враховуючи наведене, колегія суддів  не  убачає  підстав  для
призначення справи до касаційного розгляду,  відповідно  до  вимог
ст.389 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
                         У Х В А Л И Л А:
     у  задоволенні    касаційних   скарг   засудженому   ОСОБА_1,
захиснику ОСОБА_2 в інтересах потерпілих  ОСОБА_3   та  ОСОБА_4  -
відмовити.
 
     Судді:
 
     Присяжнюк Т.I.  Таран Т.С.  Філатов В.М.