У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     Головуючого - судді
     Міщенка  С.М.,
     суддів
     Косарєва  В.I. і  Гриціва  М.I.,
     за участю прокурора
     Ковтун  Н.Я.,
     потерпілих
 
     ОСОБА_1,  ОСОБА_2,
     представників потерпілих
 
     ОСОБА_3,  ОСОБА_4
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві   24  квітня  2007
року  кримінальну  справу  за  касаційними   скаргами   засуджених
ОСОБА_5, ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7, потерпілої  ОСОБА_8  на  вирок
Апеляційного суду Одеської області від 1 листопада 2006 року, яким
 
     ОСОБА_5,
     росіянина, громадянина України,
     засуджено
     - за  ст.  187  ч.  4  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  9  років
позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
 
     ОСОБА_6,
     росіянина, громадянина України,
     засуджено:
     - за  ст.  187  ч.  4  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  9  років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
     - за  ст.  263  ч.  1  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2   роки
позбавлення волі, а на підставі статті 70 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
остаточно за сукупністю злочинів визначено  покарання -  10  років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
     Постановлено стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 солідарно:
     - на користь ОСОБА_8 - 613 382 грн. 09 коп.;
     - на користь ОСОБА_1 - 110 644 грн. 85 коп.;
     - на користь ОСОБА_2 - 100 000 грн.
     Постановлено стягнути з ОСОБА_5 і  ОСОБА_6  солідарно  судові
витрати:
     - на користь Одеського науково-дослідного  інституту  судової
експертизи - 1 118 грн. 68 коп.;
     - на       користь        Науково-дослідного        інституту
експертно-криміналістичного центру при  УМВС  України  в  Одеській
області 491 грн. 29 коп.
     Згідно з вироком суду ОСОБА_5 і  ОСОБА_6  визнано  винними  і
засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
     Улітку 2002 року на території дитячого табору "IНФОРМАЦIЯ_1",
розташованого  в  АДРЕСА_1,  ОСОБА_6  за   1  000  доларів  США  у
невстановленої особи незаконно придбав пістолет системи "Макарова"
калібру 9 мм з глушником та 48 патронів  до  вказаного  пістолета.
Зазначений пістолет ОСОБА_6 постійно носив при собі.
     ОСОБА_5,  займаючись  неофіційною  скупкою  доларів  США   на
промисловому ринку "Сьомий кілометр" м. Одеси, маючи відомості про
наявність великої суми грошей  у  свого  знайомого  ОСОБА_9,  який
мешкав у м. Києві та займався продажем доларів на вказаному ринку,
керуючись  корисливими  мотивами,  а  також  наміром   позбавитися
конкурента, вирішив заволодіти грошима потерпілого.
     Вчинити даний злочин він запропонував ОСОБА_6, який погодився
з пропозицією ОСОБА_5 та залучив до участі у скоєнні злочину свого
знайомого ОСОБА_10, справа щодо якого закрита на підставі п. 8 ст.
6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         у зв'язку з його смертю, якому  пообіцяв
винагороду у сумі 10 - 15 тис.  доларів  США.  При  цьому  ОСОБА_6
сказав  ОСОБА_10,  що  той  при  нападі   має   залякати   ОСОБА_9
пістолетом, а в крайньому випадку, поранити в ноги, щоб  відібрати
сумку з грошима.
     Діючи заздалегідь з розробленим планом та розподілом ролей, в
першій половині дня 17 травня 2004 року, маючи відомості  про  те,
що ОСОБА_9 з великою сумою доларів США займається скупкою  гривні,
ОСОБА_5 повідомив про  це  ОСОБА_6  та  особі,  справу  щодо  якої
закрито, і на ринку показав їм потерпілого ОСОБА_9.
     Крім того, ОСОБА_5, пообіцявши ОСОБА_9 підвезти його з  міста
Одеси в місто Київ, домовився з потерпілим зустрітися близько   12
години цього ж дня біля "Клеверного моста" на  автотрасі  Одеса  -
Київ.
     В цей же день, близько  12 години,  ОСОБА_6 і  особа,  справа
щодо якої закрита, на автомобілі ВАЗ-2107, державний номерний знак
НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6  приїхали  до  "Клеверного  мосту",
розташованого на 462 кілометрі автодороги Київ - Одеса.
     Потім ОСОБА_10, з  пістолетом,  який  йому  передав  ОСОБА_6,
направився до ОСОБА_9, а ОСОБА_6  залишився  в  автомобілі  чекати
ОСОБА_10, щоб після злочину відвезти з місця події.
     Побачивши ОСОБА_9, який чекав на  ОСОБА_5,  ОСОБА_10,  справу
щодо якого закрито у зв'язку зі смертю, вийшов за  межі  злочинної
домовленості з ОСОБА_5 і ОСОБА_6,  з  метою  умисного  вбивства  з
корисливих мотивів з відстані  5 - 6 метрів зробив п'ять пострілів
у потерпілого, заподіявши  вогнепальні  поранення  з  пошкодженням
внутрішніх органів - грудної і черевної порожнин,  внаслідок  яких
ОСОБА_9 помер на місці злочину. При цьому ОСОБА_10 вихватив з  рук
ОСОБА_9 сумку, в якій знаходилися гроші в сумі 532 000  гривень  і
разом з ОСОБА_6 з місця злочину зникли.
     На вирок подані касаційні скарги.
     Адвокат ОСОБА_7  просить  вирок  щодо  ОСОБА_5  скасувати,  а
справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
     Доводи скарги обгрунтовуються тим, що в судовому засіданні не
добуто  доказів  нападу  ОСОБА_5  на  потерпілого  та  заволодіння
грошима останнього, а вирок постановлений на припущеннях та явці з
повинною ОСОБА_5, яка добута незаконним шляхом.
     Засуджений ОСОБА_5, як видно із змісту його касаційної скарги
і доповнень до неї, просить вирок щодо нього скасувати,  а  справу
закрити за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись  на
те, що вирок постановлений на доказах, добутих  незаконним  шляхом
та на припущеннях.
     Засуджений ОСОБА_6, як видно із змісту його  скарги,  просить
вирок щодо нього змінити і пом'якшити покарання  або  скасувати  і
направити на новий судовий розгляд.
     Доводи скарги обгрунтовуються тим, що суд не  повно  дослідив
докази у справі  і  постановив  вирок  на  недостовірних  доказах,
добутих в порушення закону. Крім того, вважає, що при  призначенні
покарання  суд  не  достатньо   врахував   пом'якшуючі   покарання
обставини і призначив надмірно суворе покарання.
     Потерпіла  ОСОБА_8  просить   вирок   в   частині   вирішення
цивільного позову змінити, і речові  докази  25  590  доларів  США
розподілити між нею і іншими потерпілими в інших долях, а не  так,
як вказав суд.
     Доводи скарги обгрунтовуються тим, що половина  викрадених  у
ОСОБА_9 грошей належали їй, а тому суд мав повернути їй не 15 590,
а  20 472 долари США.
     Заслухавши доповідача,  потерпілих  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  та  їх
представників  ОСОБА_3  і  ОСОБА_4,  які  заперечували   касаційні
скарги,  думку  прокурора  про   залишення   вироку   без   зміни,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційних
скарг, колегія суддів вважає, що  скарги задоволенню не підлягають
з таких підстав.
     Суд  правильно   встановив   фактичні   обставини   вчиненого
засудженими злочину.
     Висновки суду грунтуються на доказах, детально  викладених  у
вироку.
     Доводи касаційних скарг засуджених і адвоката ОСОБА_7 про те,
що суд  постановив  вирок  на  недостовірних  та  сфальсифікованих
доказах, - безпідставні.
     Як видно із матеріалів справи і, зокрема, із показань ОСОБА_5
ОСОБА_6, які вони  давали  при  допиті  в  якості  підозрюваних  і
обвинувачених з участю захисників, вони визнавали свою винуватість
у вчиненні злочину, за обставин, викладених у вироку (т. 1, а.  с.
41 - 46, 115,  126 - 132, 144 - 147).
     При відтворенні обстановки і обставин  події  за  показаннями 
ОСОБА_6, останній розповів і показав на місці  як  він  з  особою,
справа щодо якогї закрита у зв'язку зі смертю, приїхали на зустріч
з потерпілим ОСОБА_9, як було вчинено злочин і показав  на  місці,
де була схована сумка потерпілого, в якій  були  гроші.  Ця  сумка
була вилучена у місці, вказаному ОСОБА_6 (т. 2, а. с. 172 - 188).
     На місці злочину при відтворенні обстановки і обставин  події
за показаннями ОСОБА_10, справа щодо якого закрита  у  зв'язку  зі
смертю,  був  вилучений  пістолет,   із   якого,   за   висновками
експертизи, був убитий потерпілий ОСОБА_9 (т. 2, а. с. 191 -  213,
т. 3, а. с. 114 - 120).
     Показання  ОСОБА_6   і   ОСОБА_10   об'єктивно   підтверджені
протоколом огляду місця події, де був  виявлений  труп  ОСОБА_9  з
кульовими ранами та гільзи  від  пістолета,  сумка  потерпілого  з
в'язаною шапкою чорного кольору з  прорізами  для  очей,  на  якій
виявлені  потовиділення,   походження   яких   від   ОСОБА_10   не
виключається (т. 1, а. с. 5 - 22, т. 3 а. с. 228).
     Вказаним доказам в сукупності з іншими доказами у справі, які
наведені у вироку, суд дав належну оцінку і дійшов  обгрунтованого
висновку про винуватість ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні  злочину  за
обставин, викладених у вироку.
     Ці їх злочинні дії вірно кваліфіковані за ст.  187  ч.  4  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Вірною є кваліфікація дій ОСОБА_6 за ст. 263 ч. 1 КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , яка у скарзі не заперечується.
     Доводи засудженого ОСОБА_5 про те, що суд постановив вирок на
його  явці  з  повинною,  яка  сфальсифікована,  не   відповідають
матеріалам справи.
     Суд, як видно із вироку, цю явку з повинною ОСОБА_5  не  взяв
як доказ, а послався на сукупність інших  доказів  у  справі,  які
викривають ОСОБА_5 у  вчиненні  інкримінованого  злочину,  в  тому
числі на його показання в судовому засіданні при першому  розгляді
справи, де він по суті визнав себе винуватим  (т. 7, а. с. 181).
     Не відповідають матеріалам  справи  і  вимогам  кримінального
закону доводи адвоката ОСОБА_7 про те, що в діях ОСОБА_5 відсутній
склад злочину, оскільки він  безпосередньо  розбійного  нападу  не
вчиняв, а докази щодо його співучасті недостовірні.
     Суд дослідив усі докази в їх  сукупності  і  дав  їм  належну
оцінку,  а  тому  вважати,  що  рішення  суду   є   незаконним   і
необгрунтованим, судова колегія підстав не знаходить.
     Не  є  переконливими  доводи  касаційної  скарги   потерпілої
ОСОБА_8 про те, що суд невірно розподілив речові докази -  25  590
доларів США між потерпілими у справі.
     Як видно із касаційної  скарги  ОСОБА_8,  вона  не  заперечує
правильності вирішення судом її цивільного позову. Її  заперечення
стосуються лише правильності  розподілу  грошових  сум  та  майна,
вилучених у засуджених.
     Однак, як видно із матеріалів  справи,  речовими  доказами  є
майно і кошти, які  вилучені  у  різних  осіб  та  при  проведенні
слідчих дій у справі.
     Вважати, що ці кошти і майно є об'єктом злочинних посягань  -
підстав не має, оскільки, як встановлено судом, об'єктом  посягань
були гроші в сумі  532 000 гривень.
     Тому суд обгрунтовано усі речові докази у справі,  які  мають
вартість і цінність, звернув у рахунок відшкодування  матеріальної
і моральної шкоди усім потерпілим.
     Підстав вважати таке рішення суду таким, що не грунтується на
законі, немає.
     Покарання ОСОБА_5 і ОСОБА_6 призначено  відповідно  до  вимог
статті 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         з  урахуванням  ступеня  тяжкості
вчинених злочинів, особи засуджених та обставин, що пом'якшують  і
обтяжують  покарання.
     З урахуванням  мотивів  злочину  та  тяжкості  наслідків  від
нього, підстав до пом'якшення покарання засудженим колегія  суддів
не знаходить.
     Разом з тим, перевіряючи справу в частині оскарження, колегія
суддів  знаходить  можливим  в  порядку  статті  395  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , вийти за межі касаційних  вимог  і  змінити  вирок  в
частині стягнення з засуджених судові  витрати,  оскільки  цим  не
буде порушено становище засуджених.
     Так, суд стягнув судові витрати з  засуджених  у  солідарному
порядку, що суперечать вимогам статті 93 КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
         та пункту
11 Постанови Пленуму Верховного Суду України   від  7  липня  1995
року № 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         , із яких вбачається, що судові  витрати
визначаються у  певних  частках  з  урахуванням  ступеня  вини  та
майнового стану кожного із засуджених, а не солідарно.
     Тому колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок  в  цій
частині і виходячи із ступеня  вини  засуджених  та  їх  майнового
стану судові витрати стягнути в рівних долях.
     Враховуючи наведене, керуючись статтями 394 - 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів,
 
                         у х в а л и л а:
     Касаційні  скарги  засуджених  ОСОБА_5,   ОСОБА_6,   адвоката
ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_8 залишити без задоволення.
     В  порядку  статті  395   КПК   України   ( 1001-05 ) (1001-05)
           вирок
Апеляційного суду Одеської області від 1 листопада 2006 року  щодо
ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - змінити.
     Замість стягнення  судових  витрат  з  ОСОБА_5  і  ОСОБА_6  в
солідарному порядку стягнути  їх  у  дольовому  порядку  в  рівних
долях:
     - на користь Одеського науково-дослідного  інституту  судової
експертизи по 559 грн.  34  коп.,  на  користь  Науково-дослідного
інституту експертно-криміналістичного центру при  УМВС  України  в
Одеській області по 245 грн.  65 коп. з кожного.
     В решті названий вирок щодо ОСОБА_5 і  ОСОБА_6  залишити  без
зміни.
 
                            С у д д і:
            Міщенко  С.М.  Косарєв  В.I.  Гриців  М.I.