ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
у х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів палати Верховного Суду України
з кримінальних справ у складі:
головуючого - Присяжнюк Т.I.
суддів - Таран Т.С., Філатова В.М.
за участю прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_2
розглянула у судовому засіданні в м.Києві 24 квітня 2007 року
справу за касаційною скаргою засудженого на вирок Апеляційного
суду м.Києва від 29 січня 2007 року, яким
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1народження, громадянин України,
уродженець та житель м.Миколаєва, не судимий, -
засуджений за п.4,6 ч.2 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 15
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його
власністю;
за ч.4 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- на 12 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його
власністю;
На підставі ч.1 ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,
визначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,
яке є власністю засудженого.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого
ОСОБА_3 33878 грн у відшкодування матеріальної шкоди та 150000 грн
у відшкодування моральної шкоди.
Вирішено також питання щодо речових доказів та судових витрат
по справі.
Зазначеним вироком ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він за
обставин, встановлених судом і викладених у вироку, 15.06.2006
року в період з 15 год 15 хв до 16 год 10 хв по АДРЕСА_1, вчинив
розбійний напад з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_4, з
проникненням у приміщення та з застосуванням насильства, що є
небезпечним для її життя та здоров'я. При вчиненні розбійного
нападу ОСОБА_1 з корисливих мотивів і з особливою жорстокістю
умисно вбив потерпілу ОСОБА_4 та заволодів її майном у великих
розмірах на загальну суму 47820 грн;
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо
нього скасувати, а провадження по справі закрити за недоведеністю
його вини у вчиненні злочину, посилаючись на відсутність
незаперечних доказів його вини, обгрунтування вироку припущеннями
та неврахування судом доказів, що виправдовують його, зокрема,
висновків експертиз про відсутність на його одягу, вилученому у
нього ножі, який визнаний знаряддям злочину, слідів крові
потерпілої, а на одягу потерпілої - слідів його крові.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисника
ОСОБА_2, яка підтримала касаційну скаргу засудженого із зазначених
у ній мотивів, прокурора Глибченко Т.Г., яка просила касаційну
скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок щодо нього -
без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого не
підлягає задоволенню.
Судом правильно встановленні фактичні обставини справи та
зроблено обгрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_1 в
розбійному нападі на потерпілу ОСОБА_4 з метою заволодіння її
майном та в умисному вбивстві потерпілої з корисливих мотивів та з
особливою жорстокістю.
Засуджений ОСОБА_1 пояснював, що з 13 по 15 червня 2006 р.
він перебував у м.Києві і домовився про сеанс ворожіння на 15
годину 15.06.2006 р. у ОСОБА_4 У призначений час він прийшов за
вказаною адресою на АДРЕСА_1, там знаходились раніше не знайомі
йому ворожка ОСОБА_4 та ОСОБА_6, яка на його вимогу під час
ворожіння залишила офіс. Під час ворожіння у нього з носа пішла
кров, тому він з дозволу ОСОБА_4 у ванній кімнаті вмивався та
користувався рушником. Після цього він вийшов у коридор і курив на
східцях між 2-м та 3-м поверхом. У цей час з офісу ОСОБА_4 хтось
виходив, але він на це не звернув уваги. Коли він підійшов до
дверей офісу ОСОБА_4, то побачив ключ у дверях і відчув якесь
занепокоєння. Він торкнувся ключа рукою, але почувши, що хтось
піднімається сходинками, пішов на вихід і зустрів незнайому жінку
в окулярах. Після того, як він залишив офіс ОСОБА_4, він зразу ж
викинув телефонну Сім-карту з номером НОМЕР_1, якою користувався
лише в Києві і поставив у свій мобільний телефон картку з його
постійним номером - НОМЕР_2. Засуджений наполягав, що убивства
потерпілої ОСОБА_4 він не вчиняв. Такі ж доводи засуджений
наводить у касаційній скарзі.
Однак доводи засудженого про його непричетність до вбивства
ОСОБА_4 спростовуються наявними у справі доказами, які викладені у
вироку та належно оцінені судом.
Насамперед сам засуджений не заперечує, що з 15 до 16 години
15 червня 2006 року він був на місці вчинення злочину. Це
підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що в її
присутності приблизно о 15 годині ОСОБА_1 прийшов на сеанс
ворожіння до ОСОБА_4 Під час ворожіння він виявив незадоволення її
присутністю і на його вимогу вона залишила офіс. Крім ОСОБА_1 та
ОСОБА_4 інших осіб в офісі не було.
Свідок ОСОБА_7пояснила, що біля 15 години 15.06.2006 р.
ОСОБА_4 прийшла в офіс разом з ОСОБА_6, їй відомо, що у ОСОБА_4 на
15 годину був призначений сеанс. За дорученням ОСОБА_4 вона пішла
з офісу у справах і поверталась приблизно о 16 годині. Вона
відкрила двері під'їзду, які закриваються на кодовий замок і
піднімаючись по східцях чула, що хтось закриває двері їх офісу на
ключ, а потім назустріч їй пробіг незнайомий чоловік. Коли вона
підійшла до офісу, то двері були замкнені, а ключ знаходився з
зовнішньої сторони. Зайшовши в офіс, вона побачила ОСОБА_4, яка
лежала закривавлена на підлозі обличчям донизу, про що було
повідомлено в міліцію. При проведенні впізнання у незнайомому,
якого ОСОБА_7 зустріла в день вбивства, вона пізнала ОСОБА_1.
З показань потерпілого ОСОБА_3 та роздруківки телефонних
розмов убачається, що о 15 годині 20 хвилин він телефонував матері
ОСОБА_4 на її мобільний телефон і вона попросила його
зателефонувати пізніше, оскільки у даний час проводить сеанс,
згодом він намагався передзвонити матері, але її телефон не
відповідав.
Iз витягу з журналу реєстрації повідомлень про злочини
Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві убачається, що
повідомлення про вбивство ОСОБА_4 надійшло о 16 годині 07 хвилин
15.06.2006 р.
Наведеними доказами підтверджується, що вбивство потерпілої
ОСОБА_4 вчинено в період з 15 год 20 хв до 16 год 07 хв і саме в
цей час в офісі ОСОБА_4 перебував ОСОБА_1. Безпосередньо перед
виявленням трупа потерпілої свідком ОСОБА_7, ОСОБА_1 виходив з
офісу і закривав двері на ключ, присутність інших осіб у цей час
свідок ОСОБА_7 заперечує. Ці докази спростовують показання ОСОБА_1
про те, що коли він курив на східцях, то з офісу ОСОБА_4 хтось
виходив і ця особа може бути причетна до вбивства.
Винність засудженого у вчиненні злочину підтверджується також
іншими доказами, зокрема:
- висновком судово-медичної експертизи про те, що смерть
потерпілої наступила від численних не менше 25 колото-різаних
поранень тіла з ушкодженням внутрішніх органів, що знаходяться в
причинному зв'язку з настанням смерті та спричиненні прижиттєво;
- висновком криміналістичної експертизи №203-М про те, що
параметри та особливості клинка мисливського ножа, вилученого у
ОСОБА_1, за своїми загальними та груповими ознаками збігаються з
параметрами та особливостями клинка ножа, яким були нанесені
тілесні ушкодження потерпілій;
- висновком криміналістичної експертизи №205-МК про те, що
виявленні пошкодження одягу потерпілої могли бути спричиненні
клинком мисливського ножа, вилученого у ОСОБА_1;
- висновками судово-цитологічних експертиз №151-ц -
піднігтьового вмісту рук потерпілої ОСОБА_4 про те, що
піднігтьовий вміст правої руки ОСОБА_4 містить пласт клітин
сполучної тканини та групи епітальних клітин глибоких шарів шкіри,
що можуть походити від ОСОБА_1, та №152-ц - піднігтьового вмісту
рук засудженого ОСОБА_1 про те, що піднігтьовий вміст рук
засудженого містить пласти епітальних клітин глибоких шарів шкіри,
що мають травматичне походження і можуть походити від потерпілої
ОСОБА_4;
- висновком комплексної цитолого-імунологічної експертизи
про те, що на ключі, рушнику, вилучених з місця події, на куртці
та брюках, які належать ОСОБА_1 виявлено кров людини, змішаної з
потом, походження якої не виключається від ОСОБА_1, також не
виключаються домішки крові потерпілої;
- висновком хімічної експертизи мікронашарувань про те,
паперовий носій з волокнами-накладеннями, вилученими з одягу
потерпілої, містять 18 волокон бавовни сірого кольору, які мають
спільну родову належність з відповідними волокнами, що входять до
складу волокон брюк ОСОБА_1.
Сукупністю цих та інших наведених у вироку доказів,
спростовуються доводи ОСОБА_1 у касаційній скарзі про відсутність
доказів його винності у вчиненні злочину та неврахування судом
доказів, які виправдовують його.
Будь-яких порушень встановленого кримінально-процесуальним
законом порядку виявлення та подання доказів по справі не
виявлено, не вказує на це і засуджений в касаційній скарзі.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 грунтуються на доказах, що
належно дослідженні і оцінені судом, вони не містять будь-яких
суперечностей, узгоджуються між собою і не викликають сумнівів в
їх достовірності. Доводи засудженого у касаційній скарзі цих
висновків суду не спростовують, тому колегія суддів не убачає
підстав для задоволення його касаційної скарги.
Покарання засудженому ОСОБА_1 обрано у відповідності до вимог
ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з врахуванням ступеню тяжкості
вчиненого злочину, особи винного, воно є необхідним та достатнім
для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
У Х В А Л И Л А:
касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а
вирок Апеляційного суду м.Києва 29 січня 2007 року щодо ОСОБА_1 -
без зміни.
С У Д Д I:
Присяжнюк Т.I. Філатов В.М. Таран Т.С.