У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Кармазіна  Ю.М., 
     суддів
     Федченка О.С.  і  Школярова В.Ф. 
     за участю прокурора  Сорокіної О.А.
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  24  квітня  2007
року кримінальну справу за касаційним поданням першого  заступника
прокурора Херсонської області на  вирок  Новотроїцького  районного
суду Херсонської області від 7 липня 2004 року щодо ОСОБА_1
     Цим вироком
 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     громадянин України, раніше не судимий,
     засуджений за ч. 3 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на три роки
позбавлення волі.
     У апеляційному порядку справа не переглядалась.
     Постановлено  стягнути  солідарно  з  ОСОБА_2  і  ОСОБА_3  на
користь ОСОБА_4 195 грн. на відшкодування майнової шкоди.
     Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він  13  березня
2004 року близько 1-ої год. ночі з метою заволодіння чужим  майном
проник у будинок ОСОБА_5., розташований по АДРЕСА_1, де погрожуючи
застосуванням насильства, небезпечного для  життя  та  здоров'я  і
демонструючи металевий предмет у вигляді трубки, вчинив  розбійний
напад на ОСОБА_5, в ході якого заволодів  її  майном  на  загальну
суму 295 грн.
     У  касаційному  поданні  прокурором  ставиться  питання   про
скасування  вироку  щодо  ОСОБА_1   у   зв'язку   з   неправильним
застосуванням кримінального закону,  невідповідністю  призначеного
покарання тяжкості злочину  та  особі  засудженого  і  направлення
справи на новий  судовий  розгляд.  Вважає,  що  суд,  призначивши
ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
не в повній мірі врахував те, що засуджений вчинив особливо тяжкий
злочин щодо  особи  престарілого  віку,  збитки  не  відшкодовані.
Вказує,  що  в  мотивувальній  частині  вироку   суд   вказав   на
призначення  ОСОБА_1  більш  м'якого  покарання,  ніж  передбачено
законом,  але  в  його  резолютивній  частині   не   послався   на
призначення йому покарання із  застосуванням  ст.  69  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка касаційне подання
не підтримала, перевіривши матеріали справи та обговоривши  доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що в його  задоволенні
слід відмовити, а вирок щодо ОСОБА_1 у порядку, передбаченому  ст.
395  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  необхідно  змінити  з   наступних
підстав.
     Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у  вчиненні
злочину, за який його засуджено, відповідає  фактичним  обставинам
справи,  підтверджується  зібраними  в   справі   доказами   і   в
касаційному поданні прокурором не оспорюється.
     Дії  ОСОБА_1  за  ч.  3  ст.  187  КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        
кваліфіковані правильно.
     При призначенні ОСОБА_1 покарання суд відповідно до вимог ст.
65 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          врахував  ступінь  тяжкості  вчиненого
злочину, особу винного, який  скоїв  злочин  щодо  особи  похилого
віку, а також те,  що  він  вперше  притягувався  до  кримінальної
відповідальності,  вчинив  злочин  у  неповнолітньому  віці,  щиро
розкаявся, позитивно характеризувався.  Враховуючи  обставини,  що
пом'якшують  покарання  та  істотно  знижують   ступінь   тяжкості
вчиненого ОСОБА_1 злочину, суд  дійшов  правильного  висновку  про
призначення йому більш м'якого покарання, ніж передбачено санкцією
ч. 3 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . Таке  покарання  є  достатнім
для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
     Тому  вважати  призначене  ОСОБА_1  покарання  таким,  що  не
відповідає  тяжкості  злочину  та  особі   засудженого   внаслідок
м'якості, підстав немає.
     Разом тим, як обгрунтовано зазначено прокурором у поданні,  в
мотивувальній частині вироку суд  вказав  на  призначення  ОСОБА_1
більш м'якого покарання,  ніж  передбачено  законом,  але  в  його
резолютивній частині не послався на призначення йому покарання  із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Проте наведена помилка може бути виправлена касаційним судом,
а тому вирок щодо ОСОБА_1 в порядку,  передбаченому  ст.  395  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , необхідно змінити та вважати його  засудженим
за ч. 3 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням ст. 69  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  покарання,  призначеного  судом   першої
інстанції, у виді трьох років позбавлення волі.
     Керуючись ст.ст. 394-396  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
                         у х в а л и л а:
     у  задоволенні   касаційного   подання   першого   заступника
прокурора Херсонської області відмовити.
     Вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 7
липня 2004 року щодо ОСОБА_1в порядку, передбаченому ст.  395  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , змінити, вважати його засудженим за ч. 3  ст.
187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із  застосуванням  ст.  69  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         до покарання, призначеного судом першої  інстанції,  у
виді трьох років позбавлення волі.
     С у д д і:
     Ю.М. Кармазін    О.С. Федченко    В.Ф. Школяров