У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
 
     головуючого-судді
     Міщенка С.М.
     суддів
     Гриціва М.I., Косарєва В.I.
     за участю прокурора
     Сорокіної О.А.
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  24  квітня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Херсонської області  на  вирок  Дніпровського  районного
суду м. Херсона від 28 липня 2005 року, яким
 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     громадянина України, раніше не судимого,
     та
 
     ОСОБА_2
     IНФОРМАЦIЯ_2 народження,
     громадянина України, в силу ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
     не судимий,
     засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  4  роки
позбавлення волі кожного.
     На підставі статей 75 і 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_1  та
ОСОБА_2 звільнено від призначеного  покарання  з  випробуванням  з
іспитовим  строком  2  роки  та  покладенням  на  них  відповідних
обов'язків.
     В апеляційному порядку справа не розглядалася.
     ОСОБА_1 і ОСОБА_3 визнано винними та  засуджено  за  крадіжку
майна потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вчинену ними 11  квітня  2005
року за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої  виділені
в окреме провадження, поєднану із проникненням у приміщення складу
будівельних матеріалів та завданням  значної  шкоди  потерпілим  у
розмірі 5736 грн. та 2500 грн. відповідно.
     У  касаційному  поданні  заступника   прокурора   Херсонської
області порушено питання про зміну вироку щодо засуджених  ОСОБА_1
і ОСОБА_2 у зв'язку  з  неправильним  застосуванням  кримінального
закону  з  посиланням  на  необхідність  виключення  кваліфікуючої
ознаки  крадіжки, що завдала значної шкоди потерпілим,  як  такої,
що суперечить вимогам діючого закону.
     Заслухавши доповідача, думку  прокурора  про  обгрунтованість
касаційного подання, перевіривши матеріали справи  та  обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що  це  подання
підлягає задоволенню з таких підстав.
     Як  видно  із  матеріалів   справи,   засуджені   ОСОБА_1   і
ОСОБА_2обгрунтовано визнані  винними  у  вчиненні  крадіжки  майна
потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за попередньою  змовою  групою  осіб,
поєднану із проникненням у сховище.
     Разом із тим, висновок суду про те, що крадіжкою було завдано
значної шкоди потерпілим, суперечить вимогам Закону України від 22
травня 2003 року "Про податок з доходів фізичних  осіб",  оскільки
неоподаткований мінімум доходів громадян цим законом  встановлений
на рівні соціальної пільги, яка у 2005  році  складала  131  грн.,
тоді як мінімальний розмір значної  шкоди,  з  урахуванням   ч.  2
Примітки до ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , становить  13100  грн.
Такої шкоди потерпілим ОСОБА_4 і  ОСОБА_5  крадіжкою  не  завдано.
Тому зазначена кваліфікуюча ознака підлягає виключенню з вироку як
така, що інкримінована засудженим всупереч  діючого  кримінального
закону.
     На  підставі  наведеного,  керуючись  статтями  394-396   КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                        У Х В А Л И Л А :
     касаційне подання заступника  прокурора  Херсонської  області
задовольнити.
     Вирок Дніпровського районного суду м. Херсона  від  28  липня
2005 року щодо  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2змінити,  виключити  з  вироку
кваліфікуючу  ознаку  ч.  3  ст.  185  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          -
крадіжки, що завдала значної шкоди потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5
     В решті цей вирок залишити без зміни.
 
                           С У Д Д I :
     Міщенко С.М.    Гриців М.I.  Косарєв В.I.