У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Верховного
Суду України у складі:
головуючого
Синявського О.Г.,
суддів
Пекного С.Д. і Нікітіна Ю.I.,
за участю прокурора
Сухарєва О.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника
прокурора Харківської області на вирок Харківського районного суду
Харківської області від 29 травня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
народженого IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого, -
засуджено за ч.3 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з
застосуванням ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 від
відбування покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим
строком 3 роки.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 12
жовтня 2001 року приблизно о 16 годині, керуючи автомобілем
КАМАЗ-53212 з причепом і рухаючись по автодорозі з м. Люботин
Харківської області, у напрямку автодороги Київ - Харків -
Довжанський, виїжджаючи з другорядної дороги на головну і
здійснюючи поворот ліворуч, порушив вимоги п.п.1.4, 10.1, 16.10
Правил дорожнього руху України і не надав дороги автомобілю
"ЗIЛ-431410" під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого здійснив
зіткнення транспортних засобів, що спричинило загибель водія
автомобіля ЗIЛ ОСОБА_2, його пасажира ОСОБА_3 і заподіяння
пасажиру ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
У касаційному поданні поставлено питання про скасування
постановленого щодо ОСОБА_1 вироку і направлення справи на новий
судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного
засудженому покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі
внаслідок м'якості, а також у зв'язку з неправильним застосуванням
кримінального закону.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора,
який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що
подання підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при призначенні
покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину,
особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд же, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні особливо тяжкого
злочину, при призначенні йому покарання фактично не врахував
ступеня тяжкості ним скоєного, лише перерахувавши дані про його
особу і пом'якшуючі обставини, які визнав виключними, але не навів
належних мотивів, з яких підстав ці обставини істотно знижують
ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Безпідставно призначивши засудженому покарання нижче від
найнижчої межі, передбаченої санкцію ч.3 ст.286 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, суд також безпідставно звільнив його від відбування
від цього покарання на підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, не
поклавши, при цьому, навіть виконання певних обов'язків відповідно
до вимог ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Крім того, місцевий суд, застосувавши правила ст.69 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
при призначенні основного покарання ОСОБА_1,
не призначив засудженому додаткове покарання - позбавлення права
керувати транспортними засобами, яке у даному випадку є
обов'язковим.
Тому зазначений вирок підлягає скасуванню, а справа
направленню на новий судовий розгляд, під час якого серед іншого
належить врахувати вищенаведене і перевірити усі доводи, на які
посилається прокурор у касаційному поданні. Якщо при новому
судовому розгляді справи суд дійде висновку про доведеність
винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, то
покарання йому має бути призначеним з дотриманням вимог ст.65 КК.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційне подання першого заступника прокурора Харківської
області задовольнити.
Вирок Харківського районного суду м. Харкова від 29 травня
2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий
судовий розгляд у той же суд.
С У Д Д I :
Синявський О.Г. Пекний С.Д. Нікітін Ю.I.