У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді Кравченка К.Т.,
суддів Мороза М.А., Пивовара В.В.,
прокурора Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні 19 квітня 2007 року в м. Києві
кримінальну справу за касаційним поданням в. о. прокурора
Хмельницької області на вирок Шепетівського міськрайонного суду
Хмельницької області від 6 квітня 2006 року щодоОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,
не судиму,
виправдано за ч. 2 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та засуджено
за ч. 3 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік обмеження волі,
а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
її звільнено від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1
рік.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
Згідно з вироком, ОСОБА_1. засуджено за те, що вона 3 лютого
2006 року на підставі завідомо підробленого пенсійного
посвідчення із заповненими реквізитами на її ім'я придбала з
метою безкоштовного проїзду безкоштовний квиток на 3 лютого 2006
року від ст. Ізяслав до ст. Шепетівка, який використала того ж
дня для проїзду по зазначеному маршруту.
У касаційному поданні в. о. прокурора Хмельницької області
просить вирок щодо ОСОБА_1. скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд. Указує на неправильне застосування
кримінального та істотне порушення вимог
кримінально-процесуального закону. Посилається на те, що суд
безпідставно, із порушенням вимог ст. 299 КПК України, виправдав
ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та всупереч
вимогам ст. 61 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначив ОСОБА_1., яка
має на утриманні дитину віком до 14 років, покарання у виді
обмеження волі.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, який підтримав доводи касаційного подання,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.
З матеріалів справи убачається, що органи слідства порушили
кримінальну справу щодо ОСОБА_1. за ознаками злочинів,
передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України ( 1003-05 ) (1003-05)
суд
вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового
розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих
фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які
ніким не оспорюються.
У судовому засіданні ОСОБА_1. визнала себе винною у використанні
завідомо підробленого пенсійного посвідчення, заперечуючи при
цьому свою винність у підроблення цього посвідчення. Не зважаючи
на це, суд без дослідження доказів виключив даний епізод з
обвинувачення.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання у виді обмеження волі не застосовується до
неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до
чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку,
військовослужбовців строкової служби та інвалідів першої й
другої групи.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. має на утриманні
сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Усупереч вимогам закону суд призначив ОСОБА_1., яка має на
утриманні дитину до чотирнадцяти років, покарання у виді
обмеження волі.
Отже, доводи у касаційному поданні прокурора про те, що суд
неправильно застосував кримінальний закон, є слушними.
За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1. підлягає скасуванню, а
справа - направленню на новий судовий розгляд. Під час нового
судового розгляду суд має усунути зазначені недоліки і в разі
доведеності винуватості ОСОБА_1. у вчиненні злочинів прийняти
рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України
( 1003-05 ) (1003-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора задовольнити.
Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від
6 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд.