У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Редьки А.I.
     суддів
     Лавренюка М.Ю.,  Заголдного В.В.
     за участю прокурора
     Брянцева В.Л.
 
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві,  19  квітня  2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1
та ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Автономної  Республіки  Крим
від 16 січня 2007 року.
     Вироком Київського районного суду м.  Сімферополя  Автономної
Республіки Крим від 24 листопада 2006 року
 
     1. ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     уродженця м. Сімферополя,
     раніше судимого 9 березня
     2006 року Київським районним судом
     м. Сімферополя АРК за ст. 296 ч. 3
     КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки позбавлення волі
     із застосуванням ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
     з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки,
     засуджено:
     -  за ст. 186 ч. 2 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          із  застосуванням
ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки 3 місяці позбавлення волі;
     -  за ст. 198 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  1  рік  позбавлення
волі.
     На  підставі  ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1   за
сукупністю  злочинів  визначено  покарання   2   роки   3   місяці
позбавлення волі.
     Відповідно до  ст.  71  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  за
сукупністю вироків остаточно визначено покарання 2 роки 6  місяців
позбавлення волі.
 
     2. ОСОБА_2,
     IНФОРМАЦIЯ_2 народження,
     уродженця м. Сімферополя,
     раніше не судимого,
     засуджено  за  ст.  186  ч.  2  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  2  роки  3  місяці
позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          з
випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.
     Вироком Апеляційного суду Автономної Республіки Крим  від  16
січня 2007 року вирок місцевого суду щодо  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  в
частині призначеного покарання скасовано.
     ОСОБА_1 призначено покарання:
     - за ст. 186 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         4  роки  позбавлення
волі;
     - за ст. 198 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         1 рік позбавлення волі.
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів ОСОБА_1 визначено покарання 4 роки позбавлення волі.
     Відповідно до ст. 71 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
вироків ОСОБА_1 остаточно визначено покарання 4  (чотири)  роки  2
місяці позбавлення волі.
     ОСОБА_2 призначено покарання за  ст.  186  ч.  2  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         2 (два)
роки 3 місяці позбавлення волі.
     ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджені за грабежі, а ОСОБА_1, крім того,
ще й за придбання майна, одержаного злочинним шляхом.
     Злочини вчинено за таких обставин.
     12  серпня  2006  року,  приблизно  о  1   годині,   ОСОБА_1,
перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи  за  попередньою
змовою з ОСОБА_2им, який  також  перебував  у  стані  алкогольного
сп'яніння, поблизу АДРЕСА_1, нанісши удар ногою по голові ОСОБА_3,
тобто з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і
здоров'я потерпілої, відкрито викрали її сумку з  майном  на  суму
770 грн.
     Цього ж дня, приблизно о 3  годині,  ОСОБА_2,  перебуваючи  в
стані  алкогольного  сп'яніння,  біля  АДРЕСА_2  з   застосуванням
насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого,
нанісши удар рукою  по  руці  ОСОБА_4  повторно,  відкрито  викрав
телефон "Нокіа-3310" з чіп-картою на суму 170 грн.
     ОСОБА_1, знаючи, що ОСОБА_2, заволодів телефоном "Нокіа-3310"
злочинним шляхом, приблизно о 3 год. 45  хв.  цього  ж  дня,  біля
АДРЕСА_2і придбав у ОСОБА_2а зазначений телефон, завідомо  знаючи,
що той одержаний злочинним шляхом.
     У  касаційних  скаргах  засуджені  ОСОБА_1   і   ОСОБА_2   не
заперечуючи кваліфікацію вчинених  ними  злочинів,  просять  вирок
апеляційного суду змінити, призначивши їм покарання  без  ізоляції
від  суспільства,  із  застосуванням  ст.ст.  69,  75  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        . Посилаються на те, що апеляційним судом не  враховані
всі обставини, які пом'якшують покарання.
     Заслухавши доповідача,  прокурора  про  залишення  без  зміни
вироку апеляційного суду щодо  засуджених  ОСОБА_1а  та  ОСОБА_2а,
перевіривши матеріали справи та доводи касаційних  скарг,  колегія
суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
     Винуватість ОСОБА_1а та  ОСОБА_2а  у  вчинених  злочинах,  за
викладених у вироку обставин, доведена об'єктивними доказами,  які
зібрані у передбаченому законом порядку і належним  чином  оцінені
судом.
     Самі  засуджені  не  заперечують  доведеності  їх   вини   та
кваліфікації злочинів.
     Що ж до доводів у скаргах засуджених ОСОБА_1а та ОСОБА_2а про
суворість призначеного їм покарання апеляційним судом, то  вони  є
безпідставними.
     Як убачається з вироку, суд, у відповідності до вимог ст.  65
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , при призначенні покарання врахував ступінь
тяжкості вчинених ними злочинів, один з яких є  тяжким,  дані  про
особу винних та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
     Підстав для зміни вироку та пом'якшення покарання  засудженим
ОСОБА_1у і ОСОБА_2у колегія суддів не вбачає.
     Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
                         у х в а л и л а:
     Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2  залишити  без
задоволення, а вирок Апеляційного суду Автономної Республіки  Крим
від 16 січня 2007 року щодо них - без зміни.
 
                              Судді:
 
           Редька А.I.  Лавренюк М.Ю.    Заголдний В.В.