У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Селівона О.Ф., Макаренка М.М.
суддів Кривенди О.В., Кривенди О.В., Кияшка
Кузьменко О.Т., А.Я.
за участю Вергізової Л.А.,
прокурора
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 квітня 2007 року
кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора
Кіровоградської області на вирок Вільшанського районного суду
Кіровоградської області від 14 червня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік
обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком тривалістю один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої
ОСОБА_21642,48 гривень заборгованості по аліментах.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він злісно ухилявся від сплати
встановлених рішенням суду від 21 вересня 2000 року коштів на
утримання сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, на
користь потерпілої ОСОБА_2та мав заборгованість по аліментах
станом на 1 березня 2006 року у розмірі 1642,48 гривень.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування
вироку в частині розв'язання цивільного позову у зв'язку з
істотним порушенням судом вимог кримінально-процесуального
закону.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування
прокурора, який просив скасувати вирок в частині стягнення із
засудженого заборгованості по аліментах і справу в цій частині
закрити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає
задоволенню з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним
зазначеного у вироку злочину підтверджуються показаннями
засудженого в судовому засіданні, потерпілої ОСОБА_2,
свідкаОСОБА_4.
Дії засудженого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, що не оспорюється прокурором.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирок у частині стягнення
із засудженого заборгованості по аліментах підлягає скасуванню з
таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
особа, яка
зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в
кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що
несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого,
цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною
справою.
Як видно з вироку, суд стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2не
матеріальну шкоду, заподіяну злочином, а заборгованість по
аліментах на дитину.
Приймаючи таке рішення, суд не врахував, що порядок стягнення
аліментів та заборгованості по них визначений ст.ст. 194-195
Сімейного кодексу України та ст. 74 Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Відповідно до вказаних положень закону заборгованість по
аліментах визначається державним виконавцем і стягується за
виконавчим листом, виданим на підставі рішення про стягнення
коштів на утримання дитини.
Оскільки суд повторно стягнув з ОСОБА_1 суму, яка має бути ним
виплачена в порядку виконання рішення суду про стягнення
аліментів, вирок в цій частині підлягає скасуванню, а справа -
закриттю.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати у кримінальних
справах Верховного Суду України, -
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області
задовольнити.
Вирок Вільшанського районного суду Кіровоградської області від
14 червня 2006 року щодоОСОБА_1 в частині стягнення із
засудженого на користь ОСОБА_21642,48 гривень скасувати і справу
в цій частині закрити.
У решті зазначений вирок залишити без зміни.