У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
     Верховного Суду України у складі :
 
     Головуючого Присяжнюк Т.I.,
 
     Суддів Філатова В.М., Вус С.М.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  17  квітня  2007
року справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1.  на  вирок
Новоархангельського районного суду від  13.10.2006  р.  та  ухвалу
апеляційного  суду  Кіровоградської  області  від  19.12.2006   р.
( rs377162 ) (rs377162)
         .
 
     Цим вироком
 
     ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянин України, раніше  судимий  -
останній  раз  -  вироком   Новоархангельського   районного   суду
Кіровоградської області від 19.08.2004 р. за сукупністю  злочинів,
передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 304 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
на 5 років  позбавлення  волі.  На  підставі  ст.  75  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнений  від   відбування   покарання   з
випробуванням і іспитовим строком на 3 роки.
 
     засуджений за ст. 186 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  5  років
позбавлення волі.
 
     На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до цього  покарання
частково  приєднана  невідбута  частина   покарання   за   вироком
Новоархангельського районного  суду  Кіровоградської  області  від
19.08.2004 р. та остаточно ОСОБА_1.  призначено  до  відбування  5
років 8 місяців позбавлення волі.
 
     Ухвалою  апеляційного  суду   Кіровоградської   області   від
19.12.2006 р. ( rs377162 ) (rs377162)
         вирок суду залишено без змін.
 
     За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за  те,
що  07.07.2006  р.  приблизно  о  16  год.,  перебуваючи  у  стані
алкогольного  сп"яніння  в  будинку  домоволодіння  ОСОБА_2.,  яке
розташоване   в   IНФОРМАЦIЯ_2   повторно    відкрито    заволодів
магнітофоном потерпілої.
 
     У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування
постановлених по справі судових рішень, вказуючи  на  те,  що  він
безпідставно засуджений за ст. 186  ч.2  Кк  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
оскільки вважає,  що  магнітофон  взяв  з  дозволу  потерпілої  на
тимчасове використання. Крім цього,  вказує  на  те,  що  суд,  не
видаляючись до нарадчої кімнати, оголосив вирок.
 
     Заслухавши  доповідача,  розглянувши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія  суддів  вважає,  що
вона не підлягає до задоволення.
 
     Висновки суду про доведеність винності  ОСОБА_1.  у  вчиненні
злочину,  передбаченого  ст.  186  ч.2  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
грунтуються на сукупності доказів, яким судом дана належна оцінка.
 
     Викладені  в  скарзі  засудженого  доводи  про  те,  що   він
засуджений необгрунтовано за ст. 186 ч.2 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
оскільки магнітофон потерпілої  взяв  з  її  дозволу  у  тимчасове
користування, перевірені і визнані безпідставними.
 
     Під  час  досудового  слідства  засуджений   підтвердив,   що
відкрито заволодів магнітофоном потерпілої.
 
     В судовому засіданні потерпіла  пояснила,  що  засуджений  та
інші особи вживали разом з нею алкогольні напої, пізніше їй  стало
відомо, що засуджений забрав її магнітофон, на що вона  не  давала
згоди. Вибігши з будинку, вона почала наздоганяти ОСОБА_1., але не
змогла цього зробити. ОСОБА_3. та її донька ОСОБА_4  просили,  щоб
ОСОБА_1 залишив магнітофон, але  він,  пригрозивши  їм  розправою,
пішов з будинку.
 
     Свідок ОСОБА_3. та ОСОБА_4 підтвердили, що  коли  виходили  з
будинку потерпілої, то побачили у руках ОСОБА_1. магнітофон. На їх
запитання,  навіщо  він  взяв  магнітофон,  останній,   погрожуючи
застосуванням насильства, переконував, що потерпіла сама дала йому
магнітофон.
 
     Суд обгрунтовано визнав ці показання достовірними  та  поклав
їх в  основу  вироку,  оскільки  вони  підтверджуються  показанями
свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., даними  протоколу  особистого
обшуку потерпілого, під час якого  було  виявлено  та  вилучено  у
ОСОБА_1. магнітофон потерпілої, а також іншими доказми, яким  дана
належна оцінка.
 
     Судом відповідно до вимог  ст.  22  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
вжито всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного та
об"єктивного розгляду справи.
 
     Дії ОСОБА_1. кваліфіковані правильно.
 
     Викладені в скарзі засудженого доводи  про  те,  що  суд,  не
видаляючись до нарадчої кімнати, проголосив  вирок,  перевірені  і
визнані безпідставними. З протоколу судового засідання вбачається,
що суд під час судового засідання 10.10.2006 р. надав  засудженому
останнє слово і видалився до нарадчої кімнати, після повернення  з
якої 13.10.2006 р. оголосив  вирок,  роз"яснивши  суть  вироку  та
порядок  його  оскарження,  а  також  можливість  ознайомлення   з
протоколом судового засідання та правом подачі зауважень на нього.
Зауваження засудженим,  як  вбачається  з  матеріалів  справи,  на
протокол судового засідання не були подані.
 
     Міра покарання, призначена ОСОБА_1., відповідає  вимогам  ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які
б тягли  зміну  чи  скасування  постановлених  по  справі  судових
рішень, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
 
     Керуючись ст. 389, 394-396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
     У х в а л и л а :
 
     У  задоволенні   касаційної   скарги   засудженому   ОСОБА_1.
відмовити.
 
                           С У Д Д I :
 
     Присяжнюк Т.I. Філатов В.М. Вус С.М.