розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Вінницької області на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 грудня 2005 року, яким

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

громадянку України,

раніше судиму - 28.10.2004р. за ч.2 ст.212,

ч.2 ст.366, ст.75 КК України (2341-14) на 5 років

позбавлення волі з конфіскацією майна з

позбавленням права обіймати певні посади

чи займатися певною діяльністю строком

на 2 роки з іспитовим строком на 2 роки,

- за ч.2 ст. 366 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані із здійсненням господарської діяльності строком на 3 роки;

- за ч.3 ст.212 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані із здійсненням господарської діяльності строком на 3 роки з конфіскацією майна, а за сукупністю злочинів на підставі ч.1 і ч.4 ст.70 КК України (2341-14) остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані із здійсненням господарської діяльності строком на 3 роки з конфіскацією майна. На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1. визнано винною і засуджено за те, що вона в період часу з ІНФОРМАЦІЯ_3р., працюючи директором МПП “ІНФОРМАЦІЯ_2” в м. Вінниці, будучи службовою особою, умисно ухилилася від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великому розмірі на загальну суму - 113 220 грн. та за складання завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, за обставин викладених у вироку.

У касаційному поданні, як видно з його змісту, прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1. у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів і особі засудженої скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що призначене їй покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) . Суд застосував ст. 75 КК України (2341-14) до ОСОБА_1. не навівши про це у вироку відповідних мотивів. При цьому судом не враховано те, що ОСОБА_1. раніше була судима за вчинення аналогічних злочинів, вину не визнала. Вважає, що призначене покарання є надмірно м'яким. Крім того, суд допустив порушення ст.77 КК України (2341-14) , застосувавши до засудженої при звільненні її від покарання з випробуванням додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, правильність кваліфікації дій ОСОБА_1. та доведеність її вини у вчиненні злочинів у поданні не оспорюються.

Застосовуючи ст.75 КК України (2341-14) , суд послався на те, що ОСОБА_1. раніше не судима, характеризується позитивно, що злочин вчинено до постановлення першого вироку. Обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено.

За таких обставин висновки суду про застосування до засудженої ст. 75 КК України (2341-14) не є переконливими.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1. вчинила злочини, один з яких відповідно до ст.12 КК України (2341-14) є тяжким, вину свою не визнала, тим самим не сприяла розкриттю злочинів і не розкаялась у вчиненому, матеріальну шкоду не відшкодувала.

Тому, колегія суддів вважає, що вирок як такий, що суперечить вимогам ст.65 КК України (2341-14) , відповідно до ст.398 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді, суду необхідно більш ретельно перевірити і врахувати всі конкретні обставини вчиненихОСОБА_1. злочинів, її особу, наслідки її злочинних дій.

Якщо при новому розгляді справи буде доведено винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочинів за обставин викладених у вироку, то призначене їй покарання із застосуванням ст.75 КК України (2341-14) слід визнати м'яким.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.