У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Паневіна В.О.,
суддів Коротких О.А., Школярова В.Ф.,
за участю прокурора Сухарєва О.М.,
розглянувши в судовому засіданні 17 квітня 2007 року у м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1
та касаційним поданням першого заступника прокурора Вінницької
області на судові рішення щодо ОСОБА_2,-
в с т а н о в и л а :
Вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від
5 жовтня 2006 року
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, несудимого,
виправдано за ст. 272 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
відсутністю в його діянні складу злочину.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27 грудня
2006 року вирок залишено без зміни.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 було пред'явлене
обвинувачення у тому, що він, працюючи IНФОРМАЦIЯ_2 МП "Сігма" у
с. Кинашів Тульчинського району Вінницької області та будучи
посадовою особою, наділеною адміністративно-господарськими
повноваженнями й організаційними функціями по охороні праці, при
виконанні робіт з підвищеною небезпекою, в порушення вимог ст. 43
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. ст. 17, 20 Закону України
"Про охорону праці" ( 2694-12 ) (2694-12)
, Наказу № 123 ( z0196-93 ) (z0196-93)
від 30
листопада 1993 р. Державного комітету України по нагляду за
охороною праці, п. п. 8.1.1.3, 8.1.1.4. Правил пожежної безпеки
України, п. 2.1.5. Типового положення "Про навчання з питань
охорони праці" дав вказівку працівнику ОСОБА_3 на демонтаж
ємкостей, що знаходилися на закритій території підприємства. Перед
цим до ємкостей з приміщення цеху було винесено газозварювальний
апарат. До різака газозварювального апарату, за виробничих потреб,
при відсутності працівника ОСОБА_3 підійшов ОСОБА_4, який
виконував роботи за домовленістю з ОСОБА_2, і запалив різак
газозварювального апарату, що стало причиною вибуху.
Унаслідок вибуху ємкості ОСОБА_4 отримав черепно-мозкову
травму, від якої помер, а ОСОБА_5 та ОСОБА_3 отримали легкі
тілесні ушкодження.
Суд першої інстанції при розгляді справи дійшов висновку про
те, що пред'явлене органами досудового слідства ОСОБА_2
обвинувачення в порушенні правил безпеки на виробництві під час
виконання робіт з підвищеною небезпекою особою, яка зобов'язана їх
дотримувати, якщо воно спричинило загибель людини або інші тяжкі
наслідки, недоведене, а тому виправдав ОСОБА_2
У касаційному поданні прокурор посилаються на те, що судове
слідство у справі проведено неповно й однобічно, з порушенням
інших вимог кримінально-процесуального закону, суд неправильно
застосував до ОСОБА_2 кримінальний закон і необгрунтовано
постановив щодо нього виправдувальний вирок. На його думку не
з'ясовано та не взято до уваги ряд обставин, що мають істотне
значення для правильного вирішення справи. Також вказує га те, що
апеляційний суд при розгляді справи не перевірив належним чином
усіх доводів, що були наведені в апеляціях потерпілої та
прокурора, і не усунув допущених судом першої інстанції недоліків.
Порушує питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_2
судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга потерпілої аналогічна за змістом з
касаційним поданням прокурора.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне
подання і просив скасувати ухвалу апеляційного суду з направленням
справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи
та обговоривши доводи скарги і подання, колегія суддів вважає, що
вони підлягають частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду
скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд з
таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що, не погоджуючись з вироком
щодо ОСОБА_2, потерпіла та прокурор подали на нього апеляції, які
були розглянуті апеляційним судом і залишені без задоволення, а
вказаний вирок - без зміни.
Відповідно до ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
в ухвалі
апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції та докладні
мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення
в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через
які апеляцію визнано необгрунтованою.
Апеляційний суд цих вимог закону не дотримався.
Зокрема, потерпіла та прокурор в апеляціях наводили доводи,
які аналогічні за своїм змістом доводам касаційної скарги та
касаційного подання. Порушували питання про скасування вироку щодо
ОСОБА_2 та направлення справи на новий судовий розгляд.
Матеріалами справи з'ясовано, що апеляційний суд під час її
розгляду в апеляційному порядку, суті всіх зазначених в апеляціях
потерпілої та прокурора доводів в ухвалі не навів, їх ретельно не
перевірив і не проаналізував, відповіді на них не дав і свого
рішення про залишення апеляцій без задоволення належним чином не
мотивував.
Виходячи з того, що ухвала апеляційного суду постановлена з
порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вона підлягає
скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд,
під час якого апеляційному суду необхідно розглянути справу з
дотриманням закону.
Що ж стосується інших наведених у касаційній скарзі та
касаційному поданні доводів, то вони підлягають перевірці при
новому апеляційному розгляді справи.
Керуючись ст.ст.394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 та касаційне подання
першого заступника прокурора Вінницької області задовольнити
частково.
Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27 грудня
2006 р. щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити в той же
апеляційний суд на новий апеляційний розгляд в іншому складі
суддів.
Судді:
Паневін В.О. Коротких О.А. Школяров В.Ф.