У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Кармазіна Ю.М.
за участю прокурора Колесниченка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
Генерального прокурора України на вирок Гагарінського районного
суду м. Севастополя Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2005
року щодо ОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянин Росії, раніше судимий:
07.02.1996 р. за ст.ст. 140 ч. 3, 229 ч. 1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення волі;
26.12.2002 р. за ст. 185 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3
роки
2 місяці позбавлення волі та звільнений
05.08.2004 року умовно-достроково
на 11 місяців 27 днів,
засуджений за ст. 124 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання у
виді громадських робіт на строк 200 годин.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Першої міської
лікарні м. Севастополя 175 грн. 52 коп. на відшкодування витрат,
витрачених на стаціонарне лікування потерпілого.
У апеляційному порядку справа не переглядалась.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що
він 26 травня 2005 року близько 20-ої год. поблизу будинку
АДРЕСА_1 під час сварки і бійки з ОСОБА_2, після нанесення
останнім удару пляшкою йому в голову, умисно завдав ОСОБА_2 з
метою оборони декілька ударів ножем у тулуб, спричинивши
потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в
момент їх заподіяння.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування
вироку щодо ОСОБА_1 у зв"язку з неправильним застосуванням
кримінального закону при призначенні покарання та направлення
справи на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що суд всупереч
вимог ст.ст. 71, 81 ч. 4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не призначив
ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків, хоча він вчинив
злочин протягом невідбутої частини покарання за попереднім
вироком.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання
касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно
підлягає задоволенню.
Як видно з матеріалів справи, вироком Гагарінського районного
суду м. Севастополя Автономної Республіки Крим від 26 грудня 2002
року ОСОБА_1 було засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки два місяці позбавлення волі. Постановою Залізничного
районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 4
серпня 2004 року ОСОБА_1 від подальшого відбування даного
покарання звільнено умовно-достроково на 11 місяців 27 днів.
У період умовно-дострокового звільнення ОСОБА_1 було вчинено
злочин, за який його засуджено вироком Гагарінського районного
суду м. Севастополя Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2005
року.
Відповідно до ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
якщо засуджений
після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання
вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим
вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину
покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю
вироків на підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
має бути більшим
від покарання, призначеного за новий злочин, а також від
невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
При призначенні покарання суд не дотримався вимог ст.ст. 71,
81 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, тому вирок щодо ОСОБА_1 у зв"язку з
неправильним застосуванням кримінального закону слід скасувати, а
справу направити на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника Генерального прокурора України
задовольнити.
Вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя Автономної
Республіки Крим від 15 вересня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а
справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому
складі суддів.
С у д д і:
С.М. Міщенко Л.Ф. Глос Ю.М. Кармазін