У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Кармазіна Ю.М.
за участю прокурора Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Хмельницької області на вирок Волочиського районного
суду Хмельницької області від 21 березня 2005 року і ухвалу
колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного
суду Хмельницької області від 16 червня 2005 року щодо ОСОБА_1,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянин України, раніше судимий:
15.08.2003 р. за ст. 185 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі та на підставі
ст. 104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнений від відбування
покарання з випробуванням з іспитовим
строком на 1 рік,
засуджений до позбавлення волі:
- за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки;
- за ч. 2 ст. 188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки;
- за ст. 198 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
ОСОБА_1 визначено три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до призначеного за
цим вироком покарання приєднано частково невідбуту частину
покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 визначено до
відбування три роки шість місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
громадянин України, раніше судимий:
15.08.2003 р. за ст. 185 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі та на підставі
ст. 104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнений від відбування
покарання з випробуванням з іспитовим
строком на 1 рік,
засуджений до позбавлення волі:
- за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки;
- за ст. 304 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
ОСОБА_2 визначено два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до призначеного за
цим вироком покарання приєднано частково невідбуту частину
покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_2 визначено до
відбування три роки позбавлення волі.
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_3,
громадянин України, раніше не судимий,
засуджений до позбавлення волі:
- за ч. 2 ст. 188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років;
- за ст. 304 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
ОСОБА_3 визначено п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_3 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на
два роки.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на
користь СФГ "Марія" с. Писарівка 510 грн. і з ОСОБА_2 380 грн. на
відшкодування майнової шкоди, а також солідарно з ОСОБА_1 і
ОСОБА_3 на користь ВАТ "Хмельницький рибгосп" 5630 грн. на
відшкодування майнової шкоди.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Хмельницької області від 16 червня 2005 року
вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінено, звільнено від відбування
покарання з випробуванням: ОСОБА_2 на підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
з трирічним іспитовим строком і ОСОБА_1 на підставі
ст. 104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з дворічним іспитовим строком і
покладенням на них обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 76 цього
ж Кодексу.
У решті вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнано винними
та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
ОСОБА_2, знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_1, втягнув його в
злочинну діяльність, і діючи з ним за попередньою змовою, вони в
період з 28 по 30 червня 2004 року близько 19-ої год. проникли
через незамкнені двері в приміщення складу СФГ "Марія" в с.
Писарівка Волочиського району Хмельницької області, звідки таємно
викрали різні запчастини до автомобіля ГАЗ-24 на загальну суму 510
грн.
У період часу з 30 червня по 05 липня 2004 року близько 19-ої
год. ОСОБА_2 аналогічним шляхом проник в склад СФГ "Марія",
розташованого за вказаною адресою, звідки таємно викрав кожух
муфти зчеплення двигуна СМД-18 вартістю 380 грн.
У цей же період ОСОБА_1, достовірно знаючи, що кожух муфти
зчеплення двигуна СМД-18 завідомо здобутий злочинним шляхом, тобто
викрадений ОСОБА_2, заздалегідь не обіцяно з ОСОБА_2 його збув.
ОСОБА_3, знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_1, втягнув йог о
в злочинну діяльність, і діючи з ним за попередньою змовою, вони
29 грудня 2004 року близько 14-ої год. у с. Маначин Волочиського
району Хмельницької області шляхом демонтажу викрали електричний
трансформатор КТП вартістю 5000 грн., який належав Волочиському
рибгоспу.
У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо
ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у зв'язку з невідповідністю
призначеного покарання тяжкості злочинів та неправильним
застосуванням кримінального закону скасувати, а справу направити
на новий судовий розгляд. Вважає, що апеляційний суд, звільняючи
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, не
взяв до уваги те, що вони вчинили злочини в період іспитового
строку за попереднім вироком, збитки не відшкодували. Посилається
на невідповідність призначеного місцевим судом ОСОБА_3 покарання
тяжкості злочину. Вказує на порушення судом вимог ст. 71 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки остаточне покарання призначено
ОСОБА_2 у такому ж розмірі, як і невідбута частина покарання за
попереднім вироком.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання
касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно
підлягає частковому задоволенню.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_3
у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, відповідає фактичним
обставинам справи, підтверджується доказами та в касаційному
поданні прокурором не оспорюється.
Дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 188, ст. 198 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 188, ст. 304 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щиро
розкаялись, активно сприяли розкриттю злочинів, позитивно
характеризувались за місцем проживання.
Крім того, ОСОБА_1 вчинив злочини внаслідок тяжкого
матеріального становища у неповнолітньому віці, займався суспільно
корисною працею, а ОСОБА_3 вперше притягувався до кримінальної
відповідальності.
Врахувавши наведені обставини, суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли правильного висновку про можливість виправлення
засуджених без відбування покарання та обгрунтовано звільнили
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від
відбування покарання з випробуванням.
Підстав вважати необгрунтованим такий висновок судів першої
та апеляційної інстанцій немає.
Крім того, з протоколу судового засідання видно, що в судових
дебатах прокурор просив суд призначити ОСОБА_3 покарання за
сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 188 ч. 2, 304 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, у виді 5 років позбавлення волі та звільнити його від
відбування покарання з випробуванням з трирічним іспитовим
строком.
Разом з тим, доводи в касаційному поданні прокурора про
неправильне застосування кримінального закону при призначенні
ОСОБА_2 покарання є обгрунтованими.
Як видно з матеріалів справи, вироком Волочиського районного
суду Хмельницької області від 15 серпня 2003 року ОСОБА_2
засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки
позбавлення волі та звільнено на підставі ст. 104 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком на один рік.
У період іспитового строку ОСОБА_2 було вчинено злочини, за
які його засуджено вироком Волочиського районного суду
Хмельницької області від 21 березня 2005 року.
За таких обставин, призначене ОСОБА_2 остаточне покарання за
сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
має
бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також
від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Суд наведені вимоги кримінального закону не взяв до уваги та
призначив ОСОБА_2 покарання у виді трьох років позбавлення волі,
тобто у такому ж розмірі, як і невідбута частина покарання за
попереднім вироком, що є неправильним.
Зазначена помилка не була виправлена апеляційним судом.
Тому судові рішення щодо ОСОБА_2 у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону необхідно скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд, під час якого необхідно за
умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення, призначити
ОСОБА_2 покарання, яке відповідало б вимогам ст.ст. 65, 71 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Хмельницької області
задовольнити частково.
Вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 21
березня 2005 року і ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 16
червня 2005 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу щодо нього
направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому
складі суду.
С у д д і:
С.М. Міщенко Л.Ф. Глос Ю.М. Кармазін