У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.
суддів
Жука В.Г., Заголдного В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на
постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення.
Вироком Рожнятівського районного суду Iвано-Франківської
області від 10 жовтня 2005 року
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше не судиму, -
за ст. 122 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
виправдано.
Ухвалою Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 22
грудня 2005 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувалася у тому,
що вона 7 червня 2002 року, приблизно о 17 годині, у АДРЕСА_1, під
час сварки з ОСОБА_1, яка виникла на грунті особистих неприязних
стосунків, та переросла у бійку, умисно нанесла останньому удар
каменем у голову, заподіявши середньої тяжкості тілесні
ушкодження.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 посилається на
однобічність та неповноту судового слідства, інші порушення
кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду
фактичним обставинам справи, зазначає, що ОСОБА_2 не перебувала в
стані необхідної оборони, оскільки ініціатором сварки та
нападником він не був. Стверджує, що йому фактично були заподіяні
тяжкі тілесні ушкодження. Просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_2
скасувати, а справу направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 22 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
судом були
всебічно, об'єктивно і повно досліджені всі обставини справи, дана
оцінка всім зібраним доказам.
Суд оцінив усі наявні в справі докази, усунув суперечності і
зазначив у вироку, чому взяв до уваги одні докази і не прийняв -
інші.
Судом правильно взяті до уваги показання ОСОБА_2, яка під час
досудового слідства та в суді давала послідовні та детальні
показання про те, що ОСОБА_3 розповсюджував серед односельчан
неправдиві, ганебні відомості щодо її онуки, а 7 червня 2002 року
на її зауваження брутально висловився щодо її онуки. Внаслідок
чого вона, розхвилювавшись, вдарила ОСОБА_3 лозиною по нозі, а той
палицею наніс їй удари в голову та інші частини тіла, від чого
вона впала та втратила свідомість. Коли прийшла до тями, він
продовжував наносити їй удари і тому, обороняючись, вона твердим
предметом нанесла ОСОБА_3 удар у голову. Ці показання повністю
узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_4, яка була очевидцем
події, та даними висновку судово-медичної експертизи, відповідно з
яким у ОСОБА_2 мали місце легкі тілесні ушкодження з короткочасним
розладом здоров'я та без такого. Експерт ОСОБА_5 суду показала, що
наявні у ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли утворитися за обставин,
на які вказує ОСОБА_2
Крім того, судом правильно взято до уваги, що ОСОБА_2 є
жінкою похилого віку, набагато старшою від ОСОБА_3 і, відповідно,
слабкішою фізично.
Тому суд зробив правильний висновок про те, що нападником у
даній ситуації після його провокаційних дій був ОСОБА_3, а ОСОБА_2
не мала іншої реальної можливості припинити протиправне посягання
на неї, тому нанесла ОСОБА_3 удар, перебуваючи в стані необхідної
оборони, не перевищивши її межі.
Усі викладені у касаційній скарзі доводи щодо
необгрунтованості виправдання ОСОБА_2 були предметом перевірки
суду апеляційної інстанції і правильно визнані безпідставними.
Враховуючи, що зібрані у справі докази не підтверджують
обвинувачення та всі можливості збирання доказів вичерпані, суд
зробив правильний висновок про відсутність підстав для засудження
ОСОБА_2 чи повернення справи на додаткове розслідування.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
С у д д і :
Редька А.I. Жук В.Г. Заголдний В.В.