У х в а л а

                    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

      Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

               Верховного Суду України у складі :

головуючого           Лавренюка М.Ю.,

суддів                Кривенди О.В., Шевченко Т.В.,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 12 квітня  2007  року

кримінальну справу за касаційним поданням прокурора,  який  брав

участь  у  розгляді  справи судом першої  інстанції,  на  судові

рішення щодо ОСОБА_1

Вироком  Керченського міського суду АР Крим від 12  жовтня  2006

року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

не судимого,

виправдано за ч. 3 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за відсутністю

в його діях складу злочину.

Ухвалою  апеляційного суду АР Крим від 28  листопада  2006  року

вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачувався в тому, що

він  у  2005  -  2006  роках для здійснення діяльності  у  сфері

грального  бізнесу та з метою звільнення від оплати за  торговий

патент  придбав  ксерокопії підроблених торгових  патентів,  які

використовував  на  ігрових  автоматах,  розташованих   у   кафе

“Петрівна” у м. Керч.

У  касаційному  поданні прокурор ставить питання про  скасування

судових  рішень  щодо  ОСОБА_1 з направленням  справи  на  новий

судовий   розгляд   у   зв'язку  з  неправильним   застосуванням

кримінального закону. На думку прокурора, висновок суду про  те,

що  ксерокопії  патентів не є документами, за  підроблення  яких

настає кримінальна відповідальність, не ґрунтується на законі.

Заслухавши  доповідь судді Верховного Суду України,  перевіривши

матеріали  справи  та  обговоривши доводи  касаційного  подання,

колегія  суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з  таких

підстав.

Відповідно  до  ч.3 ст. 358 КК України ( 2341-14  ) (2341-14)
          кримінально

караним  є,  крім  іншого,  використання  завідомо  підробленого

документа, тобто належним чином оформленого матеріального  носія

будь-якої  інформації,  призначеного  для  посвідчення  юридично

значимих фактів і подій.

Згідно  зі  ст. 2 Закону України “Про патентування деяких  видів

підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
         торговий  патент  -  це

державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької

діяльності  чи  його  структурного  (відокремленого)  підрозділу

займатися  зазначеними  у  цьому Законі  видами  підприємницької

діяльності.

Статтею  7  вказаного  Закону ( 98/96-ВР  ) (98/96-ВР)
          передбачено,  що  в

приміщенні  для  надання  послуг  грального  бізнесу  має   бути

розміщений торговий патент, а не його ксерокопія.

Як  видно  з  матеріалів  справи, на ігрових  автоматах  у  кафе

“Петрівна”  були  розміщені не торгові патенти, що  засвідчували

право   на   здійснення  підприємницької   діяльності,   як   це

передбачено   чинним  законодавством,  а   ніким   не   завірені

ксерокопії  виданих раніше патентів, які такого права  будь-кому

не надавали.

Крім  того,  з  матеріалів справи вбачається,  що  самі  торгові

патенти, ксерокопії яких використовував ОСОБА_1., підроблені  не

були.

За таких обставин суд дійшов вірного висновку про відсутність  у

діях  ОСОБА_1  складу злочину, передбаченого ч.  3  ст.  358  КК

України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        , з чим обґрунтовано погодився й апеляційний

суд,   розглядаючи   справу  щодо  виправданого   за   апеляцією

прокурора.

Оскільки  передбачені  ч.1  ст. 398  КПК  України  підстави  для

скасування  або  зміни  судових рішень  щодо  ОСОБА_1  відсутні,

колегія  суддів  не  вбачає підстав для  призначення  справи  до

розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384

КПК України ( 1003-05 ) (1003-05)
        .

На  підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України ( 1003-05 ) (1003-05)
        ,

колегія  суддів  Судової палати у  кримінальних  справах

Верховного Суду України, -

                        у х в а л и л а :

у  задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у

розгляді справи судом першої інстанції, відмовити.