У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Лавренюка М.Ю.,
суддів
Кривенди О.В., Шевченко Т.В.,
за участю: прокурора
Брянцева В.Л.,
захисника
ОСОБА_2,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 12 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_2 на вирок апеляційного
суду Донецької області від 20 грудня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
уродженця та мешканця м. Донецька,
не судимого,
засуджено:
- за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на десять років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за п.п. 2,6 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на
чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань,
остаточно визначено ОСОБА_1 покарання - п'ятнадцять років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою
власністю.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 31 травня 2006 року
вранці, перебуваючи у АДРЕСА_1, де мешкали ОСОБА_3, його
співмешканка ОСОБА_4 та її малолітній син ОСОБА_5 - 1997 року
народження, вирішив вчинити крадіжку їх майна після того, як
господарі підуть з дому.
У період часу з 8-ї години 30 хвилин до 9-ї години ОСОБА_1
залишив будинок та повернувся між 9-ю та 10-ю годинами, коли
нікого з його мешканців не було вдома. З метою крадіжки чужого
майна, шляхом виставлення кухонного вікна, засуджений проник у
будинок і почав упаковувати належну потерпілим електронну
апаратуру та інші цінності, проте був застигнутий на місці
вчинення злочину ОСОБА_5, який несподівано повернувся зі школи.
Бажаючи довести до кінця свій злочинний намір щодо
заволодіння майном ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_1 вирішив вчинити
напад на ОСОБА_5 та позбавити його життя.
Вискочивши у двір вказаного будинку, ОСОБА_1 взяв там
теслярську сокиру, повернувся у будинок та завдав ОСОБА_5 не менше
трьох ударів обухом сокири по голові, від яких потерпілий помер на
місці.
Смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми
з переломами кісток склепіння і основи черепа та крововиливами під
оболонки, в рідину і шлуночки мозку, що ускладнилося набряком
головного мозку.
Вбивши ОСОБА_5, ОСОБА_1 заволодів майном ОСОБА_4 та ОСОБА_3
на загальну суму 5995 гривень.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 зазначає про те, що
вирок щодо ОСОБА_1 не містить доказів його вини за ч.4 ст. 187 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
та п. п. 2,6 ч.2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
і грунтується у цій частині на припущеннях,
посилається на допущену у справі неповноту та однобічність
досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду
фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог
кримінально-процесуального закону. Просить вирок скасувати, а
справу - направити на нове розслідування.
У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 містяться доводи,
аналогічні тим, які навів у своїй скарзі захисник. Засуджений
також просить вирок щодо нього скасувати, а справу - направити на
нове розслідування.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
захисника ОСОБА_2, який підтримав касаційні скарги, міркування
прокурора, який просив залишити скарги без задоволення, а вирок
щодо ОСОБА_1 - без зміни, перевіривши матеріали справи та
обговоривши викладені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що
касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам
справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в
судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
Як видно з матеріалів справи, на досудовому слідстві у
присутності захисника ОСОБА_2 ОСОБА_1 визнавав, що 31 травня 2006
року вранці, перебуваючи у будинку свого родича ОСОБА_3 та його
співмешканки ОСОБА_4, він вирішив вчинити крадіжку їх майна після
того, як господарі підуть з дому.
Коли малолітній ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли з дому, він
також залишив будинок, проте приблизно через 10-15 хвилин
повернувся.. Шляхом виставлення кухонного вікна він проник у
будинок, одягнув рукавички для фарбування волосся, які раніше
взяв у будинку, і почав упаковувати належну ОСОБА_3 та ОСОБА_4
електронну апаратуру та інші цінності. Зателефонував своєму
знайомому ОСОБА_6 та попросив, щоб той під'їхав в обумовлене місце
і допоміг продати викрадене. Почувши, що відчиняються вхідні
двері, він перелякався і сховався за дверима дитячої кімнати.
Через декілька хвилин у кімнату зайшов ОСОБА_5, який його побачив
та спитав, що він тут робить. Він йому нічого не відповів, а лише
вискочив у двір та взяв теслярську сокиру. Спочатку він хотів
оглушити ОСОБА_5 для того, щоб він йому не заважав винести речі,
проте злякавшись, що може сісти у тюрму, завдав йому декількох
ударів сокирою в область голови, забрав викрадене та залишив
будинок.
Ці показання повністю узгоджуються з даними протоколу
відтворення обстановки і обставин події, під час проведення якого
ОСОБА_1 в присутності захисника на місці детально розповів про
обставини вчинення ним злочинів (т. 1 а.с. 100-105).
Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що 31 травня 2006 року близько 9-ї
години йому зателефонував ОСОБА_1 та попросив приїхати до БК ім.
Шевченка для того щоб допомогти забрати якісь речі. Скориставшись
послугами приватного таксі, він приїхав в обумовлене місце,
зустрівся із ОСОБА_1, після чого відвезли до ОСОБА_7 речі, що були
у засудженого.
За показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, 31 травня
2006 року приблизно між 9-ю та 10-ю годинами, вони біля БК ім.
Шевченка бачили одягнутого у світлу куртку з капюшоном хлопця,
який ніс якісь речі.
Як видно з протоколу огляду місця події, у коридорі АДРЕСА_1
був виявлений труп ОСОБА_5 зі слідами насильницької смерті. Крім
того, в коридорі вказаного будинку було виявлено та вилучено
теслярську сокиру зі слідами речовини бурого кольору (т.1 а.с.
7-29).
За висновком судово-медичної експертизи № 1675 від 29 червня
2006 року, на трупі ОСОБА_5 були виявлені наступні тілесні
ушкодження: рани лобної області зліва, в центрі тім'яної області,
садна лобної області зліва, завушної області зліва, лівої
скронево-тім'яної області, синець лівої вушної раковини,
крововиливи в м'які покрови голови лобно-тім'яної області зліва,
баготоосколковий перелом кісток склепіння та основи черепа
тім'яно-скроневої області зліва, численні розриви твердої та
м'якої мозкових оболонок тім'яно-скроневої області зліва, з
ділянками розтрощення речовини головного мозку, рідка кров у
шлуночках головного мозку.
Всі вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого
предмету, яким міг бути обух сокири та за обставин, вказаних
ОСОБА_1 при проведенні відтворення обстановки та обставин події.
Смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми
з переломами кісток склепіння і основи черепа, крововиливами під
оболонки, в речовину і шлуночки мозку, що ускладнилося набряком
головного мозку (т. 2 а.с. 4-6).
Згідно з висновком судово-цитологічної експертизи № 837 від 4
липня 2006 року на змивах сокири, яка була виявлена та вилучена
при огляді місця події, виявлена кров, яка могла походити, як від
ОСОБА_11 так і від ОСОБА_1, якщо він мав пов'язані з кровотечею
ушкодження (т. 2 а.с. 14-17).
Згідно з висновками судово-цитологічної експертизи № 838 від
6 липня 2006 року на футболці та правій сандалії, які належать
ОСОБА_1, а також на поліетиленових рукавичках виявлена кров, яка
могла походити, як від ОСОБА_5 так і від ОСОБА_1, якщо він мав
ушкодження, пов'язані з кровотечею.
Як видно з матеріалів справи, під час судово-медичного огляду
ОСОБА_1 1 червня 2006 року будь-яких ушкоджень у нього виявлено не
було (т.1 а.с. 58, т.2 а.с. 10).
Згідно з висновком судово-криміналістичної експертизи № 73
від 14 липня 2006 року сліди взуття, які були виявлені на місці
події злочину, ідентичні за груповою належністю з підошвою взуття,
вилученого у ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 68-88).
Отже, висновками зазначених експертиз підтверджуються
показання ОСОБА_1 щодо знаряддя злочину, механізму спричинення і
локалізації тілесних ушкоджень у потерпілого та способу його
вбивства.
Висновки цих експертиз належно аргументовані з наукової
точки зору, не суперечать фактичним обставинам справи та іншим
зібраним доказам, а тому обгрунтовано визнані судом достовірними
доказами.
На підставі аналізу й оцінки розглянутих у судовому засіданні
доказів апеляційний суд дійшов вірного висновку про доведеність
обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні умисного протиправного заподіяння
смерті малолітньому ОСОБА_5 з корисливих мотивів під час нападу,
поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я
потерпілого, з проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних
ушкоджень.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за п.п. 2,6 ч.2 ст.
115 та ч.4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді
були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало
істотне значення для правильного вирішення справи, проведені
необхідні експертизи, належним чином з'ясовані обставини, що
характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочинів, допитані всі
особи, показання яких мають істотне значення для справи. Тому
колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг засудженого
ОСОБА_1 та його захисника про невідповідність висновків суду,
викладених у вироку, фактичним обставинам справи, однобічність і
неповноту досудового і судового слідства є безпідставними.
Посилання у касаційних скаргах засудженого та його захисника
на те, що суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків
ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, є необгрунтованими, оскільки, як
видно з вироку, показання зазначених свідків були проаналізовані
судом і їм дана оцінка в сукупності з іншими доказами в справі.
Покарання призначено ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, воно є необхідним і достатнім для виправлення
засудженого та попередження нових злочинів.
Вирок щодо ОСОБА_1 є законним і обгрунтованим, будь-яких
передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для його
скасування чи зміни при перевірці справи у касаційному порядку не
виявлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати у кримінальних
справах Верховного Суду України, -
у х в а л и л а:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника
ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду
Донецької області від 20 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без
зміни.
Судді:
Кривенда О.В. Шевченко Т.В. Лавренюк М.Ю.