У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Міщенка С.М.
суддів
Кармазіна Ю.М., Кліменко М.Р.
за участю прокурора
Яковенко Р.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_1 та законного представника ОСОБА_2 на вирок Апеляційного
суду Одеської області від 29 листопада 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, громадянина України, раніше
судимого
29.09.2005 року за ст.ст. 15, 186 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення волі, звільненого на підставі
ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з іспитовим строком 2 роки,
засуджено: - за ч. 4 ст. 152 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 9
років позбавлення волі;
- за п.п. 2, 10 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 14
років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 призначено 14 років позбавлення волі, а за
сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
йому
призначено остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 19 червня
2006 року, приблизно о 17 год., знаходячись на березі Чорного моря
поблизу с. Сичавка Комінтернівського району Одеської області, він
побачив ОСОБА_3, яка проходила по кромці берега, і у нього виник
умисел на її згвалтування. Усвідомлюючи, що ОСОБА_3 по зовнішньому
виду не досягла 14 років, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний
умисел, підійшов до неї ззаду, закрив рукою рота та погрожувати
застосуванням фізичного насильства, змусив малолітню потерпілу йти
з ним в лощину берегового зсуву, де застосовуючи психічне і
фізичне насильство, повалив її на землю та згвалтував. Після
цього, бажаючи покинути місце злочину непомітним, маючи умисел на
позбавлення життя ОСОБА_3, ОСОБА_1 витягнув зі своїх спортивних
штанів шнурка, зробив петлю, накинув на шию потерпілій і почав
затягувати, доки остання не перестала подавати ознаки життя, після
чого з місця вчинення злочину зник.
Згідно висновку судово-медичної експертизи, смерть потерпілої
ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії.
У касаційних скаргах, за їх змістом:
- засуджений ОСОБА_1. просить вирок змінити, призначене
покарання пом'якшити, посилаючись на стан свого здоров'я та те, що
батьки інваліди 2 групи. Разом з тим зазначає, що при проголошенні
вироку були відсутні прокурор та захисник;
- законний представник ОСОБА_2 просить призначене ОСОБА_1
покарання пом'якшити, посилаючись на його щире каяття, сприяння
розкриттю злочинів та те, що він з шести років перебуває на обліку
у психіатра, а вони (батьки) мають 2 групу інвалідності.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про виключення з
вироку посилання суду на обставини, що обтяжують покарання
засудженого, залишення вироку в решті без зміни, а касаційних
скарг без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні
скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у згвалтуванні малолітньої
ОСОБА_3, поєднаному із її умисним вбивством за обставин,
встановлених судом і викладених у вироку, підтверджені показаннями
потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_4, даними протоколу огляду
місця події, речових доказів, висновками судово-медичної,
медико-криміналістичної та інших експертиз, а також показаннями
самого засудженого під час досудового слідства і у судовому
засіданні, де він повністю визнав свою вину у вчиненні зазначених
злочинів, підтвердивши обставини їх вчинення під час відтворення
обстановки і обставин події.
Злочинні дії засудженого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 4
ст.152 та п.п. 2, 10 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог
статей 65 та 103 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням тяжкості
вчинених ним злочинів, даних про його особу, інших даних, на які є
посилання в касаційних скаргах, зокрема стану здоров'я засудженого
та інвалідності батьків, а також того, що злочини вчинені ним під
час іспитового строку за попереднім вироком.
Підстав вважати призначене засудженому ОСОБА_1 покарання
суворим, у колегії суддів немає, оскільки воно є необхідним і
достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Разом із тим, посилання суду в мотивувальній частині вироку
як на обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1, а саме -
"вчинення ним особливо тяжких злочинів, згвалтування малолітньої
ОСОБА_3 та її умисне вбивство" - підлягають виключенню з вироку як
такі, що не віднесені до таких згідно ст. 67 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. При цьому підстав для пом'якшення покарання
засудженому з урахуванням внесення до вироку вказаних змін у
колегії суддів немає.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що істотних
порушень вимог кримінально-процесуального закону судом не
допущено, оскільки судовий розгляд справи відбувався відповідно до
чинного кримінально-процесуального закону, вирок також проголошено
судом з дотриманням вимог ст. 341 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
. Тому
підстав для скасування вироку за доводами касаційної скарги
засудженого у колегії суддів немає.
На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його законного
представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Одеської області від 29 листопада
2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключити з мотивувальної частини
посилання суду на обставини, що обтяжують покарання - "вчинення
ним особливо тяжких злочинів, згвалтування малолітньої ОСОБА_3 та
її умисне вбивство."
В решті цей вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
СУДДI :
Міщенко С.М. Кармазін Ю.М. Кліменко М.Р.