У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

     Верховного Суду України у складі :

     Головуючого Філатова В.М.,

     Суддів Пекного С.Д., Гриціва М.I.

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  10  квітня  2007
року  справу   за   касаційним   поданням   заступника   прокурора
Дніпропетровської області на  вирок  Дніпропетровського  районного
суду Дніпропетровської області від 16.11.2006 р., яким

     ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянин України, раніше несудимий

     засуджений за ст. 190 ч.1 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  1  рік
обмеження волі;

     за ст. 190 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  1  рік  6  місяців
обмеження волі;

     за ст. 185 ч.2 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  1  рік  обмеження
волі.

     На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за  сукупністю  цих
злочинів ОСОБА_1. призначено остаточне покарання - 1 рік 6 місяців
обмеження волі.

     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_1. звільнений
від відбування покарання з випробуванням  і  іспитовим  строком  3
роки.

     Відповідно до ст.  76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  ОСОБА_1.
покладено обов"язки: не виїжджати  за  межі  України  на  постійне
місце  проживання  без  дозволу   органів   кримінально-виконавчої
системи, періодично з"являтися  у  ці  органи  для  реєстрації  та
повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання.

     В апеляційній інстанції справа не переглядалася.

     За вироком суду ОСОБА_1. визнаний  винним  та  засуджений  за
вчинення злочинів за таких обставин.

     22.11.2005  р.  приблизно  о  17  год.  30  хвил.   ОСОБА_1.,
знаходячись  поблизу  під"їзду   АДРЕСА_1,   шахрайським   шляхом,
зловживаючи  довірою  неповнолітнього  ОСОБА_2.,  заволодів   його
мобільним телефоном, заподіявши шкоду на суму 560 грн..

     10.01.2006 р. приблизно о 22  год.  ОСОБА_1.,  знаходячись  у
стані алкогольного сп"яніння поблизу  буд.  АДРЕСА_2,  шахрайським
шляхом, зловживаючи  довірою  ОСОБА_2.,  повторно  заволодів  його
мобільним телефоном, заподіявши шкоду на суму 550 грн..

     04.04.2006 р.  приблизно  о  19  год.  ОСОБА_1.,  знаходячись
поблизу під"їзду АДРЕСА_1, шахрайським шляхом, зловживаючи довірою
неповнолітнього  ОСОБА_4,  повторно   заволодів   його   мобільним
телефоном, заподіявши шкоду на суму 560 грн..

     24.06.2006 р. приблизно о  5  год.  ОСОБА_1.,  перебуваючи  у
стані алкогольного сп"яніння у АДРЕСА_3 повторно  вчинив  крадіжку
мобільного  телефону  ОСОБА_5  вартістю   700   грн.,   заподіявши
потерпілому шкоду на вказану суму.

     У касаційному поданні заступник  прокурора  Дніпропетровської
області порушує питання  про  зміну  постановленого  щодо  ОСОБА_1
судового  рішення  -  виключення  із  вироку  вказівку  суду   про
призначення засудженому  покарання  за  ст.  190  ч.1  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  обгрунтовуючи  тим,  що  дії  ОСОБА_1  судом   зайво
кваліфіковані за  вказаною  статтею,  оскільки  в  подальшому  він
вчиняв аналогічні злочини, що охоплюється ч.2 ст. 190  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Заслухавши  доповідача,  розглянувши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає,  що
воно не підлягає до задоволення.

     Висновки суду про доведеність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за
які  він  засуджений,  грунтуються  на  сукупності   зібраних   та
перевірених  в  судовому  засіданні  доказах,  яким  дана  належна
оцінка, що і не оспорюється фактично прокурором у поданні.

     Як вбачається з матеріалів кримінальної справи,  дії  ОСОБА_1
по епізоду заволодіння мобільним  телефоном  потерпілого  ОСОБА_2.
шахрайським шляхом були кваліфіковані за ст. 190  ч.1  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     У  подальшому  засуджений  знову   вчинив   два   злочини   (
заволодіння мобільними телефонами  ОСОБА_2.,  ОСОБА_4  шахрайським
шляхом повторно) і його дії були кваліфіковані за ч.2 ст.  190  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Відповідно до ч.1 ст. 33 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          сукупністю
злочинів визнається вчинення  особою  двох  або  більше  злочинів,
передбачених  різними  статтями  або   частинами   однієї   статті
Особливої частини Кримінального кодексу України.

     У частині другій вказаної статті зазначено, що при сукупності
злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною  статтею
або  частиною  статті  Особливої  частини  Кримінального   кодексу
України.

     За таких обставин колегія суддів вважає, що  дії  ОСОБА_1  по
епізоду заволодіння  шахрайським  шляхом  у  потерпілого  ОСОБА_2.
правильно  кваліфіковані  судом  за  ч.1  ст.   190   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані.

     Міра покарання ОСОБА_1. призначена відповідно до вимог ст. 65
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які
б тягли зміну чи скасування постановленого по  справі  вироку,  не
встановлено.

     Керуючись ст. 389, 394-396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

     У х в а л и л а :

     У  задоволенні  касаційного  подання   заступнику   прокурора
Дніпропетровської області відмовити.

                           С У Д Д I :

     Філатов В.М. Пекний С.Д. Гриців М.I.