У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Cудової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Міщенка С.М.
суддів
Кармазіна Ю.М., Кліменко М.Р.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Арцизського районного суду Одеської області від 1 грудня
2005 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25
квітня 2006 року.
Вироком Арцизського районного суду Одеської області від 1
грудня 2005 року
ОСОБА_1
IНФОРМАЦIЯ_1народження,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено: за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі;
за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі;
за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 6 місяців
позбавлення волі;
за ст. 198 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю цих
злочинів ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді 4 років
позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого в
касаційному порядку не оскаржено.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 квітня 2006
року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, виключено із резолютивної частини
посилання суду про призначення йому покарання за однією із ст. 185
ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання у виді 3 роки позбавлення
волі та за ст. 185 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у виді 3 років 6
місяців позбавлення волі; ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим за
ст. 185 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення волі, за
ст. 185 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
3 роки позбавлення волі та за
ст. 198 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
1 рік позбавлення волі, а за
сукупністю цих злочинів на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до остаточного покарання у виді 4 років позбавлення волі.
ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення крадіжок
чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб,
поєднаних із проникненням у сховище, а також за придбання,
зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом,
вчинених ним за обставин, викладених у вироку.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, за її змістом,
просить судові рішення змінити, призначене покарання пом'якшити із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, посилаючись на щире
каяття, стан свого здоров'я та те, що на своєму утриманні він має
трьох неповнолітніх дітей.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду
про винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні крадіжок майна
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за попередньою
змовою із засудженим у цій же справі ОСОБА_2 та іншою особою,
поєднаних із проникненням у сховище, а також за придбання,
зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, що
належало потерпілому ОСОБА_7, підтверджуються зібраними органами
досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні доказами,
яким суд дав всебічну, повну і об'єктивну оцінку у вироку.
Давши належну оцінку цим доказам у їх сукупності, суд вірно
кваліфікував злочинні дії засудженого ОСОБА_1, з урахуванням змін,
внесених апеляційним судом, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 та ст.
198 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
При призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання суд врахував
кількість та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його
особу та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, у тому
числі ті, на які засуджений посилається у свої касаційній скарзі.
Призначене засудженому покарання, відповідно до ч. 2 ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, є необхідним і достатнім для його виправлення
та попередження нових злочинів
Законних підстав вважати призначене засудженому покарання
несправедливим внаслідок суворості у колегії суддів немає. У
справі також немає обгрунтованих підстав для пом'якшення
засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1
відмовити.
СУДДI :
Міщенко С.М. Кармазін Ю.М. Кліменко М.Р.