У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     Колегія  суддів   Судової  палати  у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Присяжнюк Т.I.,

     суддів

     Федченка О.С., Школярова В.Ф.

     розглянула в судовому засіданні у м.  Києві  10  квітня  2007
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на  вирок
Червоноградського міського суду Львівської області від  25  травня
2004 року, яким засуджено:

     ОСОБА_1, 

     IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

     -  за ч. 3 ст. 289 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          із  застосуванням
ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки  позбавлення  волі,  а  на
підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          звільнено  від  відбування
покарання з іспитовим строком на 2 роки.

     Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 5 липня 2005
року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

     За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він  увечері  18
травня  2003 року проник у  приміщення  гаража  НОМЕР_1  гаражного
кооперативу № 5 у м. Червонограді Львівської області  і  незаконно
заволодів автомобілем марки "Форд-ескорт", вартістю  13  000  грн,
який належав ОСОБА_2, вказаний автомобіль він використовував до 19
травня 2003 року.

     Крім того, ОСОБА_1 22 травня 2003 року, виготовивши дублікати
ключів від замка вказаного гаража та замка  запалення  автомобіля,
проник у приміщення  гаража   і  незаконно  заволодів  автомобілем
марки "Форд-ескорт" вартістю 13 000 грн, який належав ОСОБА_2

     У касаційному поданні прокурор  просить  вирок  щодо  ОСОБА_1
скасувати, а кримінальну справу  направити  на  новий  апеляційний
розгляд, мотивуючи тим, що судом безпідставно звільнено  його  від
відбування покарання.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що підстав  для
призначення справи до розгляду не вбачається.

     Встановлено,  що  вироком  Червоноградського  міського   суду
Львівської області від 25 травня 2004 року ОСОБА_1 засуджено за ч.
3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Вказане судове  рішення  прокурор  оскаржив  до  апеляційного
суду, при цьому просив скасувати вирок щодо ОСОБА_1  у  зв'язку  з
м'якістю призначеного покарання.

     Апеляційний суд, розглядаючи справу, відмовив  у  задоволенні
апеляційного  подання прокурора.

     Не погоджуючись з таким рішенням суду, прокурор, як зазначено
в резолютивній  частині  касаційного  подання,  просить  скасувати
вирок  суду  першої  інстанції,  а  справу  направити   на   новий
апеляційний розгляд.

     Відповідно  до  вимог  ст.  395   КПК   України   ( 1001-05 ) (1001-05)
        
касаційний суд перевіряє  законність  та  обгрунтованість  судових
рішень за наявними у справі і додатково поданими матеріалами в тій
частині, в якій воно було оскаржене.

     Оскільки таке прохання прокурора протирічить вимогам вказаної
норми  закону  (не  зрозуміла  доля   рішення   суду   апеляційної
інстанції), колегія суддів не може з ним погодитись.

     Iз урахуванням наведеного підстав для призначення  справи  до
касаційного розгляду з повідомленням учасників  судового  розгляду
колегія суддів не вбачає.

     Керуючись ст.ст. 394-396  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                            УХВАЛИЛА:

     Відмовити в задоволенні касаційного подання прокурора.

                              СУДДI:

     Присяжнюк Т.I.    Федченко О.С.    Школяров В.Ф.