У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у
кримінальних справах у складі:
Головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Мороза М.А. та Кузьменко О.Т.,
за участю прокурора
Сухарєва О.М.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 5 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням Заступника
Генерального прокурора України на вирок Личаківського районного
суду м. Львова від 15 серпня 2005 року,
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком:
ОСОБА_1 IНФОРМАЦIЯ_1, раніше не судимого,
- засуджено за ст.368 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки 6 місяців
обмеження волі з позбавленням права займати посади державного
службовця строком на 2 роки з конфіскацією всього особистого
майна.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він, працюючи на посаді
IНФОРМАЦIЯ_2, будучи службовою особою, державним службовцем 7
категорії 13 рангу, в обов'язки якого входила організація та
проведення приписки громадян до призовної дільниці, 16.06.2005
року в приміщенні Личаківсько-Шевченківської ОРВК м. Львова на
вул. Личаківській,37 у м. Львові, діючи з корисливих мотивів,
вимагав у ОСОБА_2 хабар в сумі 1500 грн. за сприяння в отриманні
призовником ОСОБА_2 свідоцтва про приписку до призовної дільниці і
уникнення відповідальності за ухилення від призову на дійсну
військову службу шляхом знищення особової справи призовника
ОСОБА_2, в якій містились документи про неявку його на виклики у
військкомат та про його розшук, а також виготовлення нової
особової справи ОСОБА_2 без даних про його розшук. Продовжуючи
свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 23.06.2005 року о 10год. 30 хв,
в приміщенні Личаківсько-Шевченківського ОРВК м. Львова, отримав
від ОСОБА_2 хабар в сумі 1500 грн.
У апеляційному порядку справа не переглядалась.
У касаційному поданні Заступник Генерального прокурора
України просить вирок суду змінити у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону. А саме, перекваліфікувати дії
ОСОБА_1 з ч.2 на ч.1 ст.368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та виключити з
вироку вказівку про призначення йому додаткового покарання у виді
конфіскації майна.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів
вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
злочину, за які він засуджений, відповідає фактичним обставинам
справи, обгрунтований сукупністю розглянутих в судовому засіданні
і наведених у вироку доказів, що у поданні не оспорюється.
За змістом закону вимаганням хабара визнається його вимагання
службовою особою з погрозою вчинення або не вчинення з
використанням влади чи службового становища дій, які можуть
заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар,
або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена дати хабар з
метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних
інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 отримав хабара на
прохання ОСОБА_2 щоб останній міг уникнути передбаченої законом
відповідальності за ухилення від служби в армії, тобто законні
інтереси ОСОБА_2 порушені не були.
У зв'язку з наведеним вирок Личаківського районного суду м.
Львова від 15 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 підлягає зміні.
Керуючись ст. 395,396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
подання Заступника Генерального прокурора України
задовольнити.
Вирок Личаківського районного суду м. Львова від 15 серпня
2005 року щодо ОСОБА_1 змінити: перекваліфікувати його дії з ч.2
на ч.1 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і призначити за цим законом
покарання із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
1700 грн.
штрафу.
С у д д і:
Верещак В.М. Кузьменко О.Т. Мороз М.А.