У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     Колегія суддів  судової  палати  Верховного  Суду  України  у
кримінальних справах у складі:
 
     Головуючого
     Верещак В.М.,
     суддів
     Кузьменко О.Т., Мороза М.А.,
     За участю прокурора
     Кравченко Є.С.,
     розглянувши в судовому засіданні в м.  Києві  5  квітня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Хмельницької області на  вирок  Iзяславського  районного
суду Хмельницької області від 26  липня  2005  року  та  постанову
Iзяславського районного суду Хмельницької  області  від  26  липня
2005 року,
 
                       в с т а н о в и л а:
     Зазначеним вироком:
     ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 народження,  раніше не судимого,
     -  засуджено за ч.2 ст.157 К.К України на 3 роки  позбавлення
волі;
     -  за ч.3 ст.27, ч.3 ст. 158  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5
років позбавлення волі,
     -  за ч.1 ст.364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2  роки  обмеження
волі з позбавленням права займати посади в органах державної влади
строком на 2 роки.
     На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         остаточно призначено
покарання 5 років позбавлення волі.
     На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         його  звільнено  від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
     Постановою Iзяславського районного суду Хмельницької  області
від 26 липня 2005 року:
     ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2 народження, раніше не судимого,
     - звільнено  від  кримінальної  відповідальності  за  злочин,
передбачений ч.2 ст.158 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  підставі  п.б
ст.1 Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31 травня  2005
року;
     ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_3 народження, раніше не судимого,
     - звільнено  від  кримінальної  відповідальності  за  злочин,
передбачений ч.2 ст. 158 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  підставі  п.б
ст. 1 Закону України "Про амністію"  ( 2591-15 ) (2591-15)
           від  31  травня
2005 року.
     ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_4 народження, раніше не судимого,
     - звільнено  від  кримінальної  відповідальності  за  злочин,
передбачений ч.2. ст.158 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  підставі  п.б
ст.1 Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
          від 31 травня 2005
року,
     ОСОБА_5, IНФОРМАЦIЯ_5 народження, раніше не судимого,
     - звільнено  від  кримінальної  відповідальності  за  злочин,
передбачений ч.2 ст.158 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  підставі  п.г
ст.1 Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
          від 31 травня 2005
року;
     ОСОБА_6, IНФОРМАЦIЯ_6 народження, раніше не судиму,
     - звільнено  від  кримінальної  відповідальності  за  злочин,
передбачений ч 2 ст.158 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  підставі  ст.48
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          у зв'язку із зміною обстановки;
     ОСОБА_7, IНФОРМАЦIЯ_7 народження, раніше не судимого,
     - звільнено  від  кримінальної  відповідальності  за  злочин,
передбачений ч.2 ст.158 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  підставі  ст.48
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , у зв'язку із зміною обстановки;
     ОСОБА_8, IНФОРМАЦIЯ_8 народження, раніше не судимого,
     - звільнено  від  кримінальної  відповідальності  за  злочин,
передбачений ч.2 ст. 158 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на підставі  ст.47
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , у зв'язку  із  передачею  його  на  поруки
трудовому колективу;
     ОСОБА_9, IНФОРМАЦIЯ_9 народження, раніше не судиму,
     - звільнено  від  кримінальної  відповідальності  за  злочин,
передбачений ч.2 ст.158 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  підставі  ст.48
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , у зв'язку із зміною обстановки;
     ОСОБА_10, IНФОРМАЦIЯ_10 народження, раніше не судиму,
     - звільнено  від  кримінальної  відповідальності  за  злочин,
передбачений ч.2 ст.158 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  підставі  ст.48
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , у зв'язку із зміною обстановки.
     У апеляційній інстанції вирок не переглядався.
     ОСОБА_1 визнаний винним у  тому,  що  він,  обіймаючи  посаду
заступника  голови   Iзяславської   райдержадміністрації,   будучи
службовою особою та здійснюючи функції представника влади, в  день
повторного голосування з виборів Президента України, яке відбулось
21 листопада 2004 року, зловживаючи  своїм  посадовим  становищем,
діючи в порушення вимог ст.ст.5,  6  Закону  України  "Про  вибори
Президента України" ( 474-14 ) (474-14)
         перешкодив  вільному  волевиявленню
громадян  і  організував  підробку  виборчих  документів   та   їх
використання. При цьому  Заріцький  залучив   для  голосування  по
підроблених відкріпних посвідченнях, які  були  отримані  ним  від
невстановлених  слідством  осіб,  використовуючи   своє   службове
становище,  працівників  Iзяславської  райдержадміністрації,  яким
пригрозив у разі відмови  звільненням,  та  жителів  м.  Iзяслава,
пообіцявши  останнім  заплатити  за   це   гроші.   Заріцький   до
голосування видав усім по 100 грн., а після - ще по 33 грн.
     Постановою суду встановлено, що  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10  під  час
повторного голосування на виборах Президента України 21  листопада
2004  року,  будучи  залученими  заступником  голови  Iзяславської
районної   державної   адміністрації   ОСОБА_1,    підробили    та
проголосували по підроблених відкріпних посвідченнях за  кандидата
на пост Президента України ОСОБА_11, отримавши за це по  133  грн.
кожен.
     У касаційному  поданні  перший  заступник  прокурора  просить
судове рішення щодо Заріцького скасувати через  істотне  порушення
крнмінально-процесуального  закону  та  неправильне   застосування
кримінального закону. Крім того просить скасувати  постанову  щодо
інших    осіб,    як    таку,    що    винесена    з    порушенням
кримінально-процесуально го закону.
     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи  касаційного  подання,  колегія  суддів
вважає, що касаційне подання  підлягає  частковому  задоволенню  з
наступних підстав.
     Так, призначаючи покарання ОСОБА_1 за ч.3 ст. 27, ч 3  ст.158
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         у виді 5 років  позбавлення  волі,  суд  не
призначив додаткове покарання - позбавлення права  обіймати  певні
посади чи займатися певною діяльністю,  яке  в  даному  випадку  є
обов'язковим.
     Крім того,  визначаючи  остаточне  покарання  засудженому  за
сукупністю злочинів, передбачених  ч.1  ст.364,  ч.2  ст.157,  ч.3
ст.27, ч.3 ст.158 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  суд,  у  супереч  вимог
ст.70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  не  призначив  додаткової   міри
покарання у  виді  позбавлення  права  обіймати  певні  посади  чи
займатися певною діяльністю, хоча  таке  додаткове  покарання  він
призначив окремо за ч.1 ст.364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Крім того, стягнувши вироком  судові  витрати  за  проведення
експертиз із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  яких  звільнено  від   кримінальної
відповідальності,  суд  порушив  вимоги  ч.1  ст.93  КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , згідно  яких  судові  витрати  покладаються  лише  на
засуджених.
     У касаційному поданні  заступник  прокурора  області  ставить
також питання про скасування постанови суду щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,
оскільки вважає, що  після закінчення судового  слідства,  судових
дебатів та останнього слова підсудного, суд повинен був видалитися
до нарадчої кімнати для постановлення вироку. Про  те,  суд  виніс
постанову,  якою  звільнив   від   кримінальної   відповідальності
зазначених осіб.
     Як вбачається із змісту ст. 6 Закону України  "Про  амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
          від 31 травня 2005 року цим Законом звільняються  від
кримінальної відповідальності особи, які підпадають під  дію  ст.1
Закону, кримінальні справи щодо яких не розглянуті судами а  також
розглянуті судами, але вироки не набрали законної  сили.  Оскільки
зазначена норма закону звільняє від кримінальної відповідальності,
а не від покарання, тому суд  обгрунтовано  виніс  постанову  щодо
ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4  та  ОСОБА_5  про  звільнення  їх  від
кримінальної відповідальності у зв'язку з амністією.
     Не  має  підстав  і  для  скасування  постанови   у   частині
звільнення від  кримінальної  відповідальності  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
     У зв'язку з  наведеним  вирок  Iзяславського  районного  суду
Хмельницької області від 26 липня 2005 року щодо ОСОБА_1  підлягає
скасуванню.
     Керуючись ст. 395,396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                         у х в а л и л а:
     касаційне подання заступника прокурора  Хмельницької  області
задовольнити частково.
     Вирок Iзяславського районного суду Хмельницької  області  від
26 липня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу  надравити  на
новий судовий розгляд.
 
                              Судді:
     Верещак В.М.  Мороз М.А..  Кузьменко О.Т.