У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.
суддів
Заголдного В.В. та Жука В.Г.
за участю прокурора
Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні 5 квітня 2007 року в м. Києві
кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок
Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 травня
2006 року, яким засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
судимого 15 серпня 2005 року за ч. 2 ст. 185 і
ч. 3 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років
позбавлення волі,
а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільненого від
відбування
покарання з випробуванням на три роки,
за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки
позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири
роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів йому призначено чотири роки позбавлення
волі, а на підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
вироків йому призначено остаточне покарання - п'ять років
позбавлення волі,
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
немаючого судимості на підставі ст. 89 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
,
за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири роки
позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
його
звільнено від відбування покарання з випробуванням на один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної
шкоди ОСОБА_3 - 460 грн., ОСОБА_4 - 600 грн., а також солідарно з
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 424 грн. 20 коп. на користь відділу освіти
Вільнянської РДА.
Суд визнав, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у грудні 2005 року,
перебуваючи в нетверезому стані, в с. Петромихайлівці
Вільнянського району за попередньою змовою вчинили крадіжки з
гаражів місцевої школи на суми, відповідно: 40 грн. 40 коп., 121
грн. 20 коп. і 262 грн. 60 коп.
На початку і в кінці листопада того ж року ОСОБА_1 учинив ще
дві крадіжки у с. Петромихайлівці. Спочатку він викрав на подвір'ї
ОСОБА_3 майно вартістю 410 грн., а потім - металеві труби вартістю
600 грн. із подвір'я ОСОБА_4.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові
рішення щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а справу - направити на новий
судовий розгляд. Не оспорюючи правильності встановлення судом
фактичних обставин справи і кваліфікації дій засуджених, прокурор
вважає, що ОСОБА_1 суд призначив покарання з порушенням вимог ч. 4
ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а стосовно ОСОБА_2 - безпідставно
застосував положення ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і при цьому не
поклав на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, який підтримав доводи касаційного подання, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання,
колегія суддів вважає, що подання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання, призначене засудженому за сукупністю вироків, має бути
більшим не тільки від покарання, призначеного йому за новий
злочин, а й від невідбутої частини покарання за попереднім
вироком.
Якщо суд звільняє засудженого від відбування покарання з
випробуванням, то за правилами ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
він
має вказати у мотивувальній частині вироку конкретні підстави
такого рішення, обгрунтувати його та у разі прийняття покласти на
засудженого обов'язки, передбачені ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
оскільки вони визначають основний зміст такого випробування.
Iз матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 учинив новий злочин
протягом іспитового строку, який йому було встановлено вироком від
15.08.2005 р. про звільнення від відбування п'яти років
позбавлення волі за ч. 2 ст. 185 і ч. 3 ст. 187 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Новим вироком ОСОБА_1 у призначено теж п'ять років
позбавлення волі, тобто таке покарання, яке за своїм розміром не є
більшим від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Засудженого ОСОБА_2 суд звільнив на підставі ст. 75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування покарання з випробуванням, але
свого рішення не мотивував і при цьому не поклав на засудженого
обов'язки, передбачені ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
В апеляційному порядку зазначені порушення закону не
виправлені. Вони - істотні і є підставою для скасування судових
рішень та направленню справи на новий судовий розгляд. Під час
якого суд має усунути зазначені недоліки, належно перевірити всі
матеріали справи і в залежності від встановленого прийняти щодо
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 таке рішення, яке б відповідало вимогам закону.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання прокурора задовольнити.
Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 22
травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області
від 25 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати, а
кримінальну справу - направити на новий судовий розгляд.
Судді:
Заголдний В.В. Редька А.I. Жук В.Г.