У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого  Селівона О.Ф.,
 
     суддів   Пошви Б.М., Кривенди О.В.
 
     розглянула в судовому засіданні 5 квітня 2007 року в м. Києві
кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілих  ОСОБА_1  та
ОСОБА_2 на вирок Краснолуцького міського суду  Луганської  області
від 3 травня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової  палати  у
кримінальних справах Апеляційного суду Луганської області  від  30
червня 2006 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5
     Цим вироком визнано винними:
     ОСОБА_3,
     IНФОРМАЦIЯ_1,  уродженця  сел.  Евенськ   Північно-Евенського
району Магаданської області, раніше судимого 28.05.1999 р.  за  ч.
ч. 2, 3  ст.  140,  ст.  42  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  4  роки
позбавлення волі, звільненого 16.11.2000 р. умовно-достроково на 1
рік 6 місяців 22 дні,
     у вчиненні злочинів, передбачених ч.  ч.  1,  2  ст.  296  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , і призначено йому покарання:
     -  за ч. 1 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         - 3 місяці арешту;
     -  за ч. 2 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         - 1 рік  5  місяців
позбавлення волі.
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів ОСОБА_3 остаточно призначено 1 рік 6 місяців  позбавлення
волі.
 
     ОСОБА_4,
     IНФОРМАЦIЯ_2, уродженця м. Красний  Луч  Луганської  області,
раніше не судимого,
     та
 
     ОСОБА_5,
     IНФОРМАЦIЯ_3, уродженця м. Красний  Луч  Луганської  області,
раніше не судимого,
     кожного у вчиненні злочину, передбаченого ч.  2  ст.  296  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , і призначено їм за цим  законом  покарання  1
рік 6 місяців позбавлення волі кожному.
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_4  і  ОСОБА_5
звільнено від відбування призначеного їм покарання з випробуванням
з іспитовим строком 1 рік  та  з  покладенням  на  них  обов'язку,
передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
     Постановлено стягнути:
     з ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 солідарно на користь  потерпілої
ОСОБА_1 230 грн. на відшкодування майнової шкоди;
     з ОСОБА_3 1000 грн., з ОСОБА_4  і  ОСОБА_5  по  500  грн.  на
користь потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на  відшкодування  моральної
шкоди.
     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
Апеляційного суду Луганської області від 30 червня 2006 року вирок
щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 і  ОСОБА_5  в  частині  вирішення  цивільних
позовів потерпілих  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  скасовано  і  направлено
справу в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного
судочинства. В решті вирок залишено без зміни.
     Згідно з вироком ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 визнано винними у
вчиненні злочинів за таких обставин.
     27 лютого 2004 року, приблизно о 18 год., перебуваючи у стані
алкогольного сп'яніння біля буд. № 19 по вул. Свободи в м. Красний
Луч Луганської області, ОСОБА_3 грубо порушив громадський  порядок
з мотивів  явної  неповаги  до  суспільства,  що  супроводжувалося
особливою зухвалістю, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 легкі тілесні
ушкодження.
     26 жовтня 2005 року, приблизно о 20 год. 10 хв.,  перебуваючи
у  стані  алкогольного  сп'яніння,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5  і
ОСОБА_7, щодо якого  справу  закрито,   прийшли  до  АДРЕСА_1,  де
проживають ОСОБА_1  та  ОСОБА_2,  і  групою  осіб  грубо  порушили
громадський порядок з мотивів явної неповаги  до  суспільства,  що
супроводжувалося особливою зухвалістю, заподіявши потерпілим легкі
тілесні ушкодження.
     У касаційних скаргах:
     Потерпіла  ОСОБА_1  просить  судові  рішення  щодо   ОСОБА_3,
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на  новий  судовий
розгляд. Мотивує тим, що досудове  та  судове  слідство  проведено
неповно,   однобічно   і    упереджено    з    порушенням    вимог
кримінально-процесуального закону, внаслідок чого  не  всіх  осіб,
винних у  вчиненні  хуліганства  щодо  неї  та  членів  її  сім'ї,
притягнуто до кримінальної відповідальності  і,  крім  того,  вони
винні  ще  й  у  замаху  на  її  згвалтування.  Вважає  призначене
засудженим покарання таким, що не  відповідає  тяжкості  вчиненого
ними злочину та їх особам внаслідок м'якості,  оскільки  судом  не
враховано такі обтяжуючі покарання обставини як  вчинення  злочину
щодо малолітнього, у стані алкогольного сп'яніння, за  попередньою
змовою групою осіб, а ОСОБА_3 ще й  повторно.  Не  погоджується  з
рішенням суду щодо її  цивільного  позову.  Зазначає,  що  суд  не
повідомив її про дату апеляційного розгляду справи.
     Потерпілий ОСОБА_2 просить  скасувати  постановлені  у  даній
справі судові рішення і направити справу на новий судовий  розгляд
у зв'язку  з  невідповідністю  призначеного  засудженим  покарання
тяжкості вчиненого ними злочину та їх особам внаслідок м'якості  і
необгрунтованим заниженням  судом  розміру  моральної  шкоди,  яка
підлягає стягненню із засуджених на його користь.  Також  зазначає
про неповідомлення йому судом дати апеляційного розгляду справи.
     Заслухавши доповідь судді, перевіривши  матеріали  справи  та
обговоривши доводи  касаційних скарг, колегія суддів вважає, що  в
їх задоволенні необхідно відмовити.
     Так, згідно з ч. 1 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         касаційний
суд  не  перевіряє  вироки  місцевих  судів   щодо   неповноти   і
однобічності   досудового   та   судового   слідства,   а    також
невідповідності висновків суду фактичним обставинам  справи,  тому
колегія суддів виходить з обставин, установлених судом.
     Як убачається з матеріалів справи, суд  відповідно  до  вимог
ст. 275 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         розглянув кримінальну справу  щодо
підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 і  ОСОБА_5  в  межах  пред'явленого  їм
обвинувачення у вчиненні  хуліганства  групою  осіб  і  визнав  їх
винними, вірно кваліфікувавши їх дії за ч. 2 ст.  296  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , а дії ОСОБА_3 за ч.  ч.  1,  2  ст.  296  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Покарання засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 призначено  з
урахуванням тяжкості вчиненого ними злочину, особи кожного  з  них
та встановлених судом пом'якшуючих, а також обтяжуючих обставин, у
тому числі і вчинення злочину в стані  алкогольного  сп'яніння,  а
ОСОБА_3 як особою, яка раніше скоїла злочин, що відповідає вимогам
ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Посилання у касаційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на  те,  що
суд при призначенні покарання засудженим урахував не всі обтяжуючі
його обставини, є безпідставними, оскільки вчинення злочину групою
осіб  є  кваліфікуючою  обставиною  ч.  2  ст.  296   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , за якою їх засуджено, тому згідно  зі  ст.  67  цього
Кодексу її не може бути ще раз враховано судом як таку, що обтяжує
покарання, а доказів вчинення засудженими злочину щодо малолітньої
дочки ОСОБА_1  під час досудового та судового слідства у справі не
здобуто і потерпілою її не визнано.
     Висновок суду про звільнення на підставі ст.  75  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         від відбування призначеного покарання з  випробуванням
ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які раніше до кримінальної відповідальності  не
притягувались, позитивно характеризуються,  мають  постійне  місце
проживання  і  роботи,  частково  відшкодували  шкоду  потерпілому
ОСОБА_2,  не  приймали  активної  участі  у  вчиненні  злочину,  є
обгрунтованим.
     Що стосується доводів у скаргах  потерпілих  про  неправильне
вирішення судом їх  цивільних  позовів,  то  з  матеріалів  справи
видно, що ухвалою апеляційного суду апеляції ОСОБА_1  та  ОСОБА_2,
доводи яких  аналогічні  доводам  їх  касаційних  скарг,  частково
задоволено, рішення суду  першої  інстанції  в  частині  вирішення
цивільних позовів потерпілих скасовано і направлено справу  в  цій
частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
     Твердження  у  касаційних  скаргах  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  про
неповідомлення їм дати апеляційного розгляду справи спростовуються
наявним в матеріалах справи  супровідним  листом  про  направлення
кримінальної справи щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 для розгляду в
Апеляційному суді Луганської області на 10  год.  30  червня  2006
року, копії якого надіслано на адреси потерпілих (а. с. 309).
     Iстотних порушень  вимог  кримінально-процесуального  закону,
які могли б бути підставою для скасування або зміни  постановлених
у даній справі судових рішень, не виявлено.
     Таким чином, підстав для призначення кримінальної  справи  до
касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених  у  ст.  384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , немає.
     Враховуючи  наведене,   керуючись   ст.   394   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
     у задоволенні касаційних скарг потерпілих ОСОБА_1 та  ОСОБА_2
у кримінальній справі щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відмовити.
 
                              Судді:
     Селівон О.Ф.  Пошва Б.М.  Кривенда О.В. 
     З оригіналом згідно:
     Суддя Верховного Суду України  О.Ф. Селівон