У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Міщенка С.М.
суддів
Глоса Л.Ф., Кліменко М.Р.
за участю прокурора та захисника
Опанасюка О.В. ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 квітня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на
ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 8 червня 2006 року.
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 4 квітня
2006 року
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення
волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, з
позбавленням права обіймати на підприємствах, в установах та
організаціях керівні посади, пов'язані з виконанням
організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських
обов'язків строком 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 865 грн.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 8 червня 2006 року
вирок щодо ОСОБА_2 змінено, призначене йому покарання за ст. 368
ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України пом'якшено до 2
років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати на
підприємствах, в установах та організаціях керівні посади,
пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та
адміністративно-господарських обов'язків строком 3 роки без
конфіскації майна.
ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за одержання 28 жовтня
2005 року у своєму службовому кабінеті IНФОРМАЦIЯ_2 хабара від
ОСОБА_3 в розмірі 1000 грн. за обставин, викладених у вироку.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить ухвалу
апеляційного суду змінити, призначити йому більш м'яке покарання,
посилаючись на те, що судом не повною мірою враховано його особу,
що на своєму утриманні він має неповнолітню дитину, матір та
батька (ветерана Великої Вітчизняної війни), стан свого здоров'я
та щире каяття у вчиненому злочині.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав
касаційну скаргу засудженого, думку прокурора, який заперечував
проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи
та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 законно
і обгрунтовано визнано винним та засуджено за вчинення злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України у зв"язку з одержанням ним
як службовою особою, що займає відповідальне становище, хабара в
сумі 1000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила
злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її
виправлення та попередження нових злочинів.
Як видно із ухвали, апеляційний суд погодився із висновком
суду першої інстанції про те, що з урахуванням тяжкості вчиненого
ОСОБА_2 злочину, його виправлення та попередження нових злочинів
можливе лише в умовах реального відбування призначеного йому
покарання у виді позбавлення волі. Разом із тим, суд дійшов до
правильного висновку про те, що термін призначеного засудженому
покарання є великим, врахував ряд обставин, що пом"якшують
покарання, залишених поза увагою судом першої інстанції, внаслідок
чого із застосуванням ст. 69 КК України зменшив строк покарання.
При цьому апеляційний суд врахував усі обставини, що пом"якшуютиь
покарання засудженого та позитивні дані про його особу, в тому
числі й ті, про які він повторно вказав у касаційній скарзі.
Крім того, із скарги засудженого вбачається, що висновки
апеляційного суду стосовно виду покарання він не оспорює, але
вважає, що це покарання має бути більш м"яким. Проте такі доводи
засудженого касаційний суд вважає безпідставними, оскільки
апеляційним судом належно враховані усі обставини, що пом"якшують
покарання, дані про його особу та тяжкість вчиненого злочину.
Призначене ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 65 КК України. Тому у
колегії суддів немає підстав вважати призначене покарання
несправедливим внаслідок суворості. Немає у справі й нових
обставин, що пом"якшують покарання. Не наведено таких обставин
засудженим і у своїй касаційній скарзі, а його посилання про
перебування на утриманні не тільки матері, а й батька,
спростовується довідкою форми № 3.
За таких обставин у колегії суддів немає підстав для
подальшого пом"якшення призначеного засудженому покарання.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без
задоволення, а ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 8 червня 2006
року щодо нього - без зміни.
С У Д Д I :
Міщенко С.М. Глос Л.Ф. Кліменко М.Р.