У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Філатова В.М.,
суддів
Коротких О.А. і Школярова В.Ф.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 03 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на судові рішення щодо нього.
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області
від 10 серпня 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянина Російської Федерації,
раніше не судимого,
засуджено за ч.3 ст. 142 КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
року на
6 (шість) років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 21
листопада 2005 року зазначений вирок, в порядку ст. 366 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, змінено - постановлено вважати ОСОБА_1
засудженим за ч.3 ст. 142 КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
року із
застосуванням ст. 44 цього Кодексу до 6 років позбавлення волі без
конфіскації майна.
У решті зазначений вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, 24
березня 1998 року за попередньою змовою з особою, кримінальну
справу щодо якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_2 і
ОСОБА_3, засудженими вироком Прилуцького районного суду
Чернігівської області від 12 листопада 1998 року, за обставин,
встановлених судом та детально наведених у вироку, проникли в
квартиру АДРЕСА_1, де погрожуючи потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та
неповнолітній ОСОБА_6 насильством, небезпечним для їх життя та
здоров'я, зв'язали потерпілих та заволоділи грошима і виробами із
золота на загальну суму 11 235 грн. 81 коп.
Крім того, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2.,
засудженим раніше за вказаний злочин, з метою безперешкодно
зникнути з місця вчинення злочину, напали на ОСОБА_7, яка в цей
час прийшла до квартири потерпілих, завели її до вказаної квартири
і застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я
потерпілої, зв'язали її та заволоділи грошима в сумі 17 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає, що його за
вчинення розбійного нападу засуджено безпідставно. Вказує, що суд
обгрунтував свій висновок суперечливими покараннями ОСОБА_3,
засудженого раніше за вказаний злочин, який його обмовив. Не
звернув суд уваги і на показання потерпілих в судовому засіданні
про те, що він (ОСОБА_1) в квартиру не заходив і потерпілі не
впізнали його як учасника нападу. Вважає, що призначене йому
покарання є надто суворим.
За змістом скарги просить перекваліфікувати його дії зі ст.
142 КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
року на ст. 187 КК України 1960
( 2001-05 ) (2001-05)
року, за недонесення про злочин.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на
касаційний розгляд з метою перегляду постановлених у ній судових
рішень.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджена сукупністю
зібраних по справі, вірно оцінених та обгрунтовано покладених
судом в основу вироку доказів, зокрема, показаннями на досудовому
слідстві ОСОБА_2 і ОСОБА_3, засуджених за цей злочин вироком від
12 листопада 1998 року, а ОСОБА_3 і при розгляді справи в суді
щодо ОСОБА_1, які підтвердили участь останнього у вчиненні
розбійного нападу на потерпілих, даними протоколів відтворення
обстановки і обставин події за участю ОСОБА_3 і ОСОБА_8, під час
якого вони детально розповіли про обставини вчинення ними разом з
ОСОБА_1 злочину, даними протоколів пред'явлення фотознімків для
впізнання за участю ОСОБА_3,ОСОБА_8 і ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_4
та ОСОБА_7 які вказали на ОСОБА_1, як учасника розбійного нападу,
іншими доказами.
Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно
проаналізована судом, що дало можливості дійти обгрунтованого
висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Тому
викладені у скарзі засудженого доводи про незаконність його
засудження колегія суддів вважає безпідставними.
Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на неправдивість
показань ОСОБА_3 є безпідставними. Ці показання послідовні,
підтверджуються іншими доказами, і даних про те, що ОСОБА_3 міг
обмовити ОСОБА_1, немає.
Необгрунтованим є й наведене у скарзі твердження про те, що
суд не дав належної оцінки показанням потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_7
в судовому засіданні, у яких вони не впізнали його, як учасника
розбійного нападу на них.
Суд у сукупності з іншими зібраними у справі доказами повно і
всебічно дослідив вказані обставини і обгрунтовано визнав ці
показання потерпілих неправдивими, про що навів у вироку
відповідні мотиви, які не викликають сумнівів.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання то воно є
необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових
злочинів і відповідає вимогам ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Суд
врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так і дані про
його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. А
отже, призначене йому покарання є справедливим і підстав для його
пом'якшення немає.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого
ОСОБА_1.
с у д д і :
Філатов В.М. Коротких О.А. Школяров В.Ф.