У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Паневіна В.О.,
суддів
Пекного С.Д. і Нікітіна Ю.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 квітня 2007 року
кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 на
постановлені щодо них судові рішення.
Вироком Менського районного суду Чернігівської області від
18 травня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження, громадянина України,
не судимого на підставі ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
засуджено за ч.3 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років
позбавлення волі;
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2 народження, громадянина України, раніше
судимого 02.02.2004 р. за ч.3 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі зі звільненням
на підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з випробуванням
з іспитовим строком 2 роки,
засуджено за ч.3 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років
позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю вироків ОСОБА_2 визначено остаточне покарання 7 років 1
місяць позбавлення волі.
Судом вирішено питання про стягнення з засуджених
матеріальної і моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3 і
коштів, витрачених на лікування потерпілого.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 20 липня
2006 року вирок залишено без змін.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджено за вчинення 13 листопада 2005
року о 19 годині за попередньою змовою групою осіб розбійного
нападу на ОСОБА_3 з проникненням до його будинку АДРЕСА_1, під час
якого вони заволоділи грошима потерпілого у сумі 100 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про
скасування постановлених щодо нього судових рішень і направлення
справи на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що справу щодо
нього сфабриковано. Свою вимогу мотивує неповнотою, однобічністю,
необ'єктивністю досудового слідства і судового розгляду справи.
Вказує, що судом апеляційної інстанції порушено його право на
захист.
Засуджений ОСОБА_2 у касаційній скарзі посилається на
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і
зазначає, що ніякої змови з ОСОБА_1 на вчинення розбійного нападу
не було, а в потерпілого вони хотіли лише придбати макову солому.
Просить постановлені щодо нього судові рішення скасувати, а
справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи
касаційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для внесення
справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.
Винність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який їх
засуджено, підтверджена сукупністю зібраних у справі, вірно
оцінених та обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів.
Як убачається з матеріалів справи, досудове слідство і судовий
розгляд у ній проведено з дотриманням вимог
кримінально-процесуального закону і таких порушень цього закону,
які були б істотними і тягли за собою скасування судових рішень, у
справі не допущено.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в
інкримінованому їм злочині відповідають фактичним обставинам
справи та підтверджуються наведеними у вироку доказами.
Зокрема, винність засуджених повністю доведена послідовними
показаннями потерпілого ОСОБА_3 про обставини нападу на нього
двома невідомими, які у нього в будинку вимагали гроші та
алкогольні напої. Нападники били його до втрати свідомості, а
опритомнів він тоді, коли вони виходили з будинку, згодом він
виявив відсутність 100 грн. Про напад потерпілий повідомив свого
сина ОСОБА_3, який наступного дня зі своїми товаришами із села
Рогізки привіз до нього ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в яких він упізнав
нападників.
Ці показання потерпілого суд обгрунтовано поклав в основу
вироку, оскільки вони узгоджувалися з показаннями свідків ОСОБА_3,
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про те, що вони на прохання ОСОБА_3 приїхали до
будинку його батька ОСОБА_3, де виявили побитого потерпілого,
плями крові, зламаний паркан, розбите скло та пошкоджений
телефонний апарат. Після того вони з'ясували, що нападниками були
ОСОБА_2 і ОСОБА_1, яких ОСОБА_3 впізнав як злочинців.
Крім того, винність засуджених підтверджується протоколом
огляду місця події, висновком судово-медичної експертизи щодо
заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, висновком імунологічної
експертизи, іншими доказами.
Ці та інші наведені у вироку суду докази переконливо свідчать
про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скоїли злочин, передбачений ч.3
ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а доводи у скаргах про
однобічність, неповноту і необ'єктивність дослідження обставин
справи і про те, що справу сфабриковано, є безпідставними і нічим
не підтверджені.
Iз матеріалів справи вбачається, що судом досліджені всі
обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для
правильного її вирішення. Проявів упередженості щодо ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 під час досудового слідства та судового розгляду справи,
не виявлено.
Вважати, що судом неправильно застосований кримінальний
закон, чи що призначене засудженим покарання не відповідає
ступеню тяжкості вчинених злочинів і їх особам, немає підстав.
Викладені у касаційних скаргах засуджених доводи перевірялись
судом першої та апеляційної інстанції і обгрунтовано визнані
безпідставними, оскільки свого підтвердження не знайшли.
Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_1 і
ОСОБА_2, та керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційних скарг ОСОБА_1 і ОСОБА_2.
С у д д і:
Паневін В.О. Пекний С.Д. Нікітін Ю.I.