У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Нікітіна Ю.I., Пекного С.Д.,
за участю прокурора
Кривов'яза Я.I.,
потерпілої
ОСОБА_1,
захисника
ОСОБА_2,
адвоката
ОСОБА_3
та засудженого
ОСОБА_4
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 03 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, - адвоката ОСОБА_3 на вирок
апеляційного суду Одеської області від 27 жовтня 2006 року, яким
ОСОБА_4,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженець і житель м. Білгород-
Дністровський Одеської області,
несудимий, -
засуджений до позбавлення волі:
- за ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
строком на 14 років;
- за ст. 15 ч. 2, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
строком на 13 років.
У відповідності із ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів ОСОБА_4 визначено остаточне покарання 14
років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1
11 145 грн. на відшкодування матеріальної та 100 000 грн. -
моральної шкоди.
Як встановив суд, злочини засудженим ОСОБА_4 були вчинені у
м. Білгород-Дністровському за таких обставин.
Приблизно о 22 год. 30 хв. 11 листопада 2005 року ОСОБА_4 та
інша особа, будучи в стані алкогольного сп'яніння та повертаючись
додому через парк Перемоги, зустріли ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8,
які також були нетверезими.
ОСОБА_4 зіштовхнувся плечем з ОСОБА_6 і в зв'язку з цим
останній, використовуючи незначний привід, спровокував конфлікт,
який переріс у бійку.
ОСОБА_6 і ОСОБА_7 почали битись з ОСОБА_4, а інша особа - з
ОСОБА_8.
У процесі бійки у ОСОБА_4 винним умисел на вбивство двох
осіб. З цією метою він дістав розкладний ніж і наніс ОСОБА_6 удари
у грудну клітку, спину та інші частини тіла, від яких ОСОБА_6
помер на місці події.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 з метою вбивства
завдав численні удари ножем ОСОБА_7 у життєво-важливі органи,
спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження. Однак умислу на
вбивство ОСОБА_7 ОСОБА_4 не довів до кінця з причин, що не
залежали від його волі, оскільки потерпілому була надана своєчасна
медична допомога.
На вирок принесено касаційні скарги.
Засуджений ОСОБА_4 і в його інтересах захисник ОСОБА_5
вказують, що ОСОБА_4 не мав умислу на вбивство двох осіб, а
тілесні ушкодження завдав, захищаючись від нападу потерпілих. З
цих підстав просять вирок скасувати, а справу закрити.
Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 просить
постановити рішення, яким збільшити відшкодування моральної шкоди
до 300 000 грн.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_4,
потерпілої ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3, які підтримали свої
касаційні скарги, захисника ОСОБА_2, який підтримав скаргу
засудженого ОСОБА_4, думку прокурора про законність вироку,
обговоривши доводи скарг та перевіривши матеріали справи, колегія
суддів не знаходить підстав для задоволення скарг.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні
зазначених злочинних дій відповідають фактичним обставинам справи,
підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами і є
обгрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 визнавав факт
нанесення ушкоджень потерпілим ОСОБА_6 і ОСОБА_7, однак при цьому
стверджував, що зазначені ушкодження завдав, захищаючись від
нападу з їх сторони. Зокрема, він показав, що ОСОБА_6 першим
ударив його, тому він витягнув ножа і став тримати його на
витягнутій руці. Однак, нападники продовжували йти на нього,
внаслідок чого він завдав їм тілесні ушкодження.
Оцінивши наявні докази, зазначені доводи ОСОБА_4 суд,
обгрунтовано визнав їх непереконливими і навів відповідні мотиви у
вироку.
Так, свідок ОСОБА_8, учасник конфлікту, показав, що бійку
почали ОСОБА_4 з ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а він - з ОСОБА_9 бачив, що на
самому початку бійки ОСОБА_6 вже лежав на асфальті.
З показань потерпілого ОСОБА_7, обгрунтовано визнаних судом
достовірними, вбачається, що бійка виникла між ОСОБА_4 і ОСОБА_6;
вони спочатку штовхали один одного, він, потерпілий, спробував
ударити ОСОБА_4 і в той момент побачив, що ОСОБА_6 зіткнувся, впав
на землю і не рухався. Він попросив ОСОБА_4 припинити бійку, але
той відповів, що "ще тільки починається", і наніс йому удари ножем
у лівий бік і спину.
Показаннями свідка ОСОБА_9 встановлено, що ОСОБА_4 бив ногами
хлопця з іншої компанії, який лежав на асфальті; він, свідок,
почав відтягувати ОСОБА_4, але останній не реагував на його
прохання і продовжив побиття.
З висновків судово-медичних експертиз видно, що на трупі
ОСОБА_6 виявлено ушкодження на передній поверхні грудної клітки з
пошкодженням серця і поранення спини, які спричинені гострим
предметом. Смерть ОСОБА_6 настала від проникаючого поранення
грудної клітки з пошкодженням серця.
Потерпілому ОСОБА_7 спричинено ножові поранення грудної
клітки і нижньої частини спини, які відносяться до категорії
тяжких тілесних ушкоджень.
З висновку судово-медичної експертизи щодо ОСОБА_4 видно, що,
окрім поранення у області підборіддя, інших тілесних ушкоджень у
нього не виявлено.
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що
доводи ОСОБА_4 про захист з його боку від нападників є такими, що
не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки
спростовуються показаннями вищезазначених потерпілого, свідків і
даними судово-медичних експертиз.
Злочинні дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 115,
ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Призначене засудженому покарання відповідає ступеню тяжкості
вчинених злочинів й особі ОСОБА_4 і є достатнім та необхідним для
його виправлення.
Що стосується доводів представника потерпілої ОСОБА_6 -
адвоката ОСОБА_3 - про необхідність збільшення розміру
відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що
рішення суду в цій частині є законним, воно належним чином
мотивоване, і прийняте з урахуванням обставин, наведених у вироку.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть
скасування вироку, вивченням матеріалів справи не виявлено.
Керуючись ст.ст. 395-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5,
адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок апеляційного
суду Одеської області від 27 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_4 - без
зміни.
Судді:
Паневін В.О. Нікітін Ю.I. Пекний С.Д.