У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Редьки А.I.,
суддів
Заголдного В.В., Мороза М.А.,
за участю прокурора
Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні 29 березня 2007 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.
Вироком Ананівського районного суду Одеської області від 18
листопада 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1року народження,
не судимого,
засуджено за ст. 116 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
обмеження волі та звільнено від призначеного покарання на підставі
п. б ст. 1 Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
від 31 травня
2005 року.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2006
року вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком, ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 2
червня 2004 року, у с. Долинському Ананівського району Одеської
області, у стані сильного душевного хвилювання (аномального
афекту), що раптово виник внаслідок протизаконного насильства щодо
нього з боку ОСОБА_2., вчинив умисне вбивство останнього.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати постановлені
щодо ОСОБА_1. судові рішення, а справу направити на новий судовий
розгляд у зв'язку з неправильною кваліфікацією та м'якістю
призначеного покарання. Указує, що засуджений перебував у стані
аномального, а не фізіологічного афекту, що протизаконне
насильство щодо нього вчинив не потерпілий, а ОСОБА_3., що між цим
насильством та вбивством сплинув деякий час. Вважає, що дії
ОСОБА_1. необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки висновок суду про вчинення ним убивства у
стані сильного душевного хвилювання не відповідає фактичним
обставинам справи та наведеним у ній доказам.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, який підтримав доводи касаційного подання, обговоривши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія
суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.
Висновок суду про те, що дії ОСОБА_1. охоплюються диспозицією
ст. 116 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, є необгрунтованим і наведеними у
судових рішеннях доказами не підтверджується.
Так, стаття 116 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
передбачає
відповідальність за умисне вбивство, вчинене особою у стані
сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок
протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої
образи з боку потерпілого.
Згідно даних висновку судово-психологічної експертизи, в
момент учинення вбивства ОСОБА_1. міг перебувати у стані
аномального афекту.
Однак законом не передбачено, що стан аномального афекту
відповідає стану фізіологічного афекту відносно юридичного
визначення поняття сильного душевного хвилювання.
Так, допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_4., який
брав участь у проведенні судово-психологічної експертизи ОСОБА_1.,
показав, що аномальний афект може виникнути, якщо особа має
психологічні відхилення (які у засудженого не виявлено), або
перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Судом не надано належної оцінки цим показанням експерта.
Свідки - очевидці події ОСОБА_3., ОСОБА_5., ОСОБА_6.
показали, що на грунті особистих неприязних стосунків у барі
виникла бійка саме між ОСОБА_3. та ОСОБА_1., а ОСОБА_2. та інші
були свідками конфлікту і намагались їх розняти. Отже, із показань
свідків убачається, що ОСОБА_1. у стані аномального афекту умисно
вбив особу, яка не здійснила дій, що викликали такий стан
засудженого.
Крім того, із матеріалів справи видно, що після бійки з
ОСОБА_3. ОСОБА_1 вийшов із бару, підійшов до свого автомобіля,
дістав із нього ніж, повернувся до бару та вдарив цим ножем
ОСОБА_2.
Тобто між неправомірними, на думку засудженого, діями
ОСОБА_3. і ОСОБА_2. та вбивством сплинув деякий час, що ставить
під сумнів висновок суду щодо раптовості виникнення стану афекту
та умислу на вбивство потерпілого.
Наведене у даній ухвалі потребує належної перевірки, тому
колегія суддів вважає за необхідне скасувати судові рішення на
підставі ст. 371 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону і направити справу на новий
судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора задовольнити.
Вирок Ананівського районного суду Одеської області від 18
листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області
від 28 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити
на новий судовий розгляд.
С у д д і :
Редька А.I. Заголдний В.В. Мороз М.А.